пʼятниця, 5 жовтня 2012 р.

Маленький огляд карт Левандівки

Мушу відзначити, що Центр міської історії Центрально-Східної Європи зробив величезну справу. Знімаю шапку перед колективом, який трудився над усією інформацією, поміщеною на цьому ресурсі. Усі фрагменти карт взяті з цього чудового ресурсу.

Перш за все, мені цікаво було прослідкувати появу Левандівки на картах Львова. Клацання мишкою на малюнку відкриє у новій вкладці відповідну карту зі сторінки Центру міської історії Центрально-Східної Європи.
На картах до 1783 року ще не видно заселення території, де зараз знаходиться сучасна Левандівка. Наприклад, карти 1770 років на місці Левандівки показують мочари:
Аналогічно:

А от на карті 1783 року вже видно якесь заселення і дороги, що провадять через територію Левандівки:
Аналогічно на карті 1799-1803 років видно маленьку забудову. Це, скоріш за все, Богданівка.  Більш цікавіша карта 1825 року, де вже видно дорогу, яка провадить від Янівського цвинтаря від вулиці Янівської (теперішня Шевченка) до вулиці Городоцької. Пізніше ця дорога появляється на картах як Na Błonie. Ця дорога так і збереглася впродовж років аж до сучасності, зараз це вулиця Залізнична, яка закінчується тупиком внаслідок пізніших перебудов.

 На карті 1829 року видно ту ж дорогу і якісь поля:
Карта 1836 року цікава тим, що її було використано для схематичного зображення залізничної колії, яку проклали пізніше у 1861році. Тут вже видно місце, де пізніше постав залізничний вокзал і колії, які відділять пізніше Левандівку від усього міста:
Карта 1844 року показує зелену пляму на місці Левандівки, але вже появилася виразна дорога (ul. Białohorska), яка зараз складається з двох вулиць, Левандівської і Сяйво:

Карта 1861 року цікава тим, що на ній вже появилася Львівська залізниця, видно відгалуження дороги, яка нині є вулицею Повітряною.
Карта 1890 року територію сучасної Левандівки називає Білогорщею, про Левандівку взагалі немає жодної згадки:

Пізніші карти на ресурсі не містять цікавої інформації про Левандівку, тому їх проминаємо. Цікаві речі появляються на карті 1910 року. Це вже детальний топографічний план. Левандівку позначено як забудову біля вулиці Городоцької за Богданівкою. Вся решта територія названа Білогорщею. Появився Клепарів. І що цікаво, появилася назва "Ćwiercie" (Чверті). Я так і не знайшов, що це означає. Однак, що це не просто так, свідчить навіть сучасна назва "На чвертях" одної з вулиць Левандівки на тому місці. Інтернет говорить, що вулиця отримала назву в 1933 році. Цікаво дізнатися, що означали ці чверті. Можливо, що це розпайовування земельної території.

Карта 1935 року містить топографічні покажчики, зокрема видно, що Левандівка розташувалася на маленькій височині, яка піднімається з торфовищ з західної сторони. Також карта містить детальну забудову вулиць Левандівки. Білогорща вже поміщена на своє місце. Показаний ліс (теперішній 5 парк). Територія між вокзалом і левандівською забудовою пуста, хоч насправді там містилося льотне поле. Про це вказує назва вулиці Lotnicza (сучасна Повітряна).


Карта 1936 року менш детальна, містить тільки схематичні позначення вулиць:

Карта 1939 року - українська, містить українські назви вулиць. Левандівка так і є Левандівкою.

Решта карт мене вже не цікавили. Їх переглянути можна на сторінці Центру, присвяченої картам Львова.
Якщо б хтось мав щось додати, або помітив якусь цікаву особливість, то прошу повідомити. Цікавить геть усе, навіть незначні дрібнички.

5 коментарів:

Мирослав Зінкевич сказав...

Поряд з вулицею На чвертях є вулиця Загородня та Немирівська, раніше Блонна. На мою думку, вулиця На чвертях отримала назву від урочища (місцевості) Чверті (чверть лану (5—7 га) землі). Друга -- повязана з городами, можливо саме на цих Чвертях. А Блонна --похідне від давньоруського болони (болоньє) - «низьке місце, покрите травою», можливо, пасовище. На Білогорщі частина села має назву Парна. Напрошується версія про трипільску культуру -- землі під городиною, під збіжжям та пар - необроблювані землі.

Yarema сказав...

Ну Блонна навряд чи напряму отримала назву від болон, скоріш від Блонь Яновскіх (Błonie Janowskie), які якраз містилися в районі Левандівської і левандівського озера. А от блонє то вже на 100% від болон, в польській мові "błonie" це і є пасовище. Урочище теж отримало назву від земельних наділів, а не навпаки. Я часом зустрічаю в польських документах "ćwierć roli", про які власне Ви і говорите, і скоріш за все якесь там було паювання землі, від якого і отримала назву вулиця і урочище. А от про назву Парна на Білогорщі я не знав, це цікаво, дякую!

Мирослав Зінкевич сказав...

Вулиця Блонна у мене асоціюється з української назвою На лужок, На луки. То місце біля торфовища, де зараз МЖК "Каменяр",ми називали луки. Польову дорогу до них у нас, в кінці Повітряної, називали дорога на луки.Тато розповідав про свою вулицю, на якій мешкав в Любачеві, і яка називалася На лужок.
Цікавим фактом у мікротопоніміці Левандівки є назви вулиць Скромна, Дика, Тиха і Мірна (тепер Мирна, а польською читалася як Мєрна). Ці назви не вписуються в авіаційне походження сусідніх вулиць.

chrishoneybee сказав...

А мені цікаво що означає сучасна назва вулиці Сяйво. Доця спитала, не можу знайти жодного пояснення чому так назвали :)

Yarema сказав...

Важко сказати, що в далекому 1963 році стрелило в голову радянським майстрам перейменовувань вулиць. Можливо щось можна знайти в постановах міської ради цього року, але сумніваюсь, що там буде якесь пояснення.

Google Analytics