пʼятницю, 28 листопада 2008 р.
The American way of romance
Ця історія пройшла по інтернету, дійшла і до мене. Варто її мати під рукою :-)
вівторок, 11 листопада 2008 р.
Ubuntu Intrepid Ibex, nvidia-glx-96 і шрифти в wine і Oo3
Ця публікація стосується моїх експериментів з новою дистрибуцією Убунту і деякими проблемами, які стали вилізати. А саме, виявилося, що творці Убунту цього разу змінили пакети з дровами nvidia, і пакет, який треба було ставити, називається nvidia-glx-96. Більше того, як виявилося, в новому дистрибутиві Intrepid появився новий Xorg, а дрова Nvidia не пристосовані до нього. За тиждень ситуація поправилася, і появився пакет nvidia-glx-96 версії 96.43.09, де вже описана вище ситуація виправлена. Однак не є все так легко, по перше, драйвера зразу не стали, новостворений xorg.cong не давав ефектів (compiz). Я довго з ним екпериментував, зрештою закинув це і знайшов свій старий xorg.cong, і з ним все чудово запустилося. Подаю тут свій xorg.conf для Nvidia GeForce2 MX/MX 400 :
Описи опцій драйвера nvidia можна знайти, наприклад, тут: http://http.download.nvidia.com/XFree86/Linux-x86/1.0-8774/README/appendix-d.html. Мусив додати явний вибір Відео мод (Modes "1280x1024") , бо в wine-аплікаціях вискакувала помилка, пов’язана з X-сервером. Тепер щодо OpenOffice 3.0, я скористався постом Bum-а і встановив третю версію Офісу, але оскільки під час встановлення я використовував драйвер nv і metacity, то нічого не зауважив поганого. Після використання драйвера nvidia i compiz полізли глюки - взагалі зникли знаки в офісі, не допомагало нічого, ані корекція шрифтів, ані перестановка шрифтів. Зрештою, читання форумів дало відповідь, а саме що є якась проблема з тим нвідіївським драйвером з font-antialiasing і font-rendering. Відповідно після відключення згладжування шрифтів в офісі (див. нижче) все запрацювало.
Наступне, що вилізло, то таке саме з wine-аплікаціями. Оскільки вже відомо було, звідки цей звір взявся, знайшлося і лікарство: створити файлик, наприклад reg.txt з вмістом
і запустити regedit reg.txt . Після того всі шрифти стало видно.
# nvidia-xconfig: X configuration file generated by nvidia-xconfig
# nvidia-xconfig: version 1.0 (buildmeister@builder3) Tue Jan 22 19:53:46 PST 2008
# xorg.conf (X.Org X Window System server configuration file)
#
# This file was generated by dexconf, the Debian X Configuration tool, using
# values from the debconf database.
#
# Edit this file with caution, and see the xorg.conf manual page.
# (Type "man xorg.conf" at the shell prompt.)
#
# This file is automatically updated on xserver-xorg package upgrades *only*
# if it has not been modified since the last upgrade of the xserver-xorg
# package.
#
# If you have edited this file but would like it to be automatically updated
# again, run the following command:
# sudo dpkg-reconfigure -phigh xserver-xorg
Section "ServerLayout"
Identifier "Default Layout"
Screen "Default Screen" 0 0
InputDevice "Generic Keyboard" "CoreKeyboard"
InputDevice "Configured Mouse"
EndSection
Section "Files"
EndSection
Section "Module"
Load "glx"
EndSection
Section "InputDevice"
Identifier "Generic Keyboard"
Driver "kbd"
Option "XkbRules" "xorg"
Option "XkbModel" "pc105"
Option "XkbLayout" "pl,ua"
# Option "XkbVariant" ",unicode"
Option "XkbVariant" ",unicode"
Option "XkbOptions" "grp:alt_shift_toggle,lv3:ralt_switch,grp_led:scroll"
EndSection
Section "InputDevice"
Identifier "Configured Mouse"
Driver "mouse"
Option "CorePointer"
EndSection
Section "Monitor"
Identifier "Configured Monitor"
EndSection
Section "Device"
Identifier "Configured Video Device"
# Driver "nv"
Driver "nvidia"
EndSection
Section "Screen"
Identifier "Default Screen"
Device "Configured Video Device"
Monitor "Configured Monitor"
# Option "UseDisplayDevice" "DFP"
Option "DisableGLXRootClipping" "true"
Option "NoLogo" "False"
Option "NvAGP" "1"
Option "EnablePageFlip" # improves performance on 3d acceleration
Option "AGPMode" "2" #"1/2/4/8" agp speed (choose one)
Option "AGPSize" "32" #"32/64/128" manually set agp aperture, kinda like shared memory (choose one)
Option "AccelMethod" "xaa" # exa is still rigged, use xaa until they solve the 2d acceleration issues.
Option "XAANoOffscreenPixmaps" # generic optimization for 2d acceleration, disables XAA offscreen pixmaps which for some reason actually slow down 2d rendering
Option "DynamicClocks" "on"
Option "ColorTiling" "on"
Option "FBTexPercent" "95"
Option "AddARGBVisuals" "True"
Option "AddARGBGLXVisuals" "True"
Option "Coolbits" "1"
DefaultDepth 24
SubSection "Display"
Depth 24
# Modes "nvidia-auto-select"
Modes "1280x1024"
EndSubSection
EndSection
Section "Extensions"
Option "Composite" "Enabled"
EndSection
Описи опцій драйвера nvidia можна знайти, наприклад, тут: http://http.download.nvidia.com/XFree86/Linux-x86/1.0-8774/README/appendix-d.html. Мусив додати явний вибір Відео мод (Modes "1280x1024") , бо в wine-аплікаціях вискакувала помилка, пов’язана з X-сервером. Тепер щодо OpenOffice 3.0, я скористався постом Bum-а і встановив третю версію Офісу, але оскільки під час встановлення я використовував драйвер nv і metacity, то нічого не зауважив поганого. Після використання драйвера nvidia i compiz полізли глюки - взагалі зникли знаки в офісі, не допомагало нічого, ані корекція шрифтів, ані перестановка шрифтів. Зрештою, читання форумів дало відповідь, а саме що є якась проблема з тим нвідіївським драйвером з font-antialiasing і font-rendering. Відповідно після відключення згладжування шрифтів в офісі (див. нижче) все запрацювало.
Наступне, що вилізло, то таке саме з wine-аплікаціями. Оскільки вже відомо було, звідки цей звір взявся, знайшлося і лікарство: створити файлик, наприклад reg.txt з вмістом[HKEY_CURRENT_USER\Software\Wine\X11 Driver]
"ClientSideWithRender"="N"
і запустити regedit reg.txt . Після того всі шрифти стало видно.
вівторок, 19 серпня 2008 р.
неділю, 17 серпня 2008 р.
Доповнення про Wireless Pentagram WU61RL, rt73 wireless драйвери і WPA2
Так сталося, що мій стаціонарний комп під’єднаний до нету за допомогою Pentagram USB Dongle. Дещо про підключення я вже писав тут, зараз трішки мушу доповнити.
Отже, Wireless Pentagram WU61RL працює під лінуксом на драйвері rt73, який можна стягнути з офіційного сайту http://www.ralinktech.com.tw. Однак мені так і не вдалося до цього часу заставити запрацювати ці драйвера (або помилки при компілюванні, або просто висне комп при запусканню модуля). Наступні мої спроби були з ndiswrapper, про які я вже писав, однак мені ніяк не вдалося запрацювати цей драйвер з WPA2 кодуванням, причому під WEP працювало все чудово. Звичайно, хочеться досконалості, то ж я продовжив експерименти, і зрештою мені вдалося знайти комбінації для вже скомпільованих в ядрі драйверів rt73usb та самостійно компільованих драйверів з http://rt2x00.serialmonkey.com/.
Так виглядає /etc/network/interfaces для модуля ядра rt73usb (в мене статичне ip!!!):
А це для скомпільованого драйвера rt73:
Таке я додав до файлу /etc/modprobe.d/blacklist :
Як видно, зараз я працюю з самотужки скомпільованим драйвером rt73. Для rt73usb достатньо розкоментувати стрічку з rt73 та закометувати стрічку з rt73usb.
Корисний скрипт wirelesstest.rt73 для підтримки перевірки безпровідного зв’язку (ідею я потягнув на форумі Убунту), лежить в /usr/local/bin/:
і подібний wirelesstest.rt73usb для rt73usb:
Скрипт запустається через cron, для цього через sudo crontab -e додається лінійку
Ця стрічка буде перевіряти зв’язок через кожну хвилину, а оця
через кожні 4 хвилини. Зрозуміло, треба замість wirelesstest вписати відповідно wirelesstest.rt73 або wirelesstest.rt73usb відповідно, зробити виконувальними файли /usr/local/bin/wirelesstest.rt73 та /usr/local/bin/wirelesstest.rt73usb, і перезапустити cron. Результат можна дивитися через tail -f /var/log/syslog .
Цікаво, що з ndiswrapper драйвером WICD показує, що мережа має кодування WEP, хоча насправді це WPA2. Аналогічно перевірялося з rutilt.
Отже, Wireless Pentagram WU61RL працює під лінуксом на драйвері rt73, який можна стягнути з офіційного сайту http://www.ralinktech.com.tw. Однак мені так і не вдалося до цього часу заставити запрацювати ці драйвера (або помилки при компілюванні, або просто висне комп при запусканню модуля). Наступні мої спроби були з ndiswrapper, про які я вже писав, однак мені ніяк не вдалося запрацювати цей драйвер з WPA2 кодуванням, причому під WEP працювало все чудово. Звичайно, хочеться досконалості, то ж я продовжив експерименти, і зрештою мені вдалося знайти комбінації для вже скомпільованих в ядрі драйверів rt73usb та самостійно компільованих драйверів з http://rt2x00.serialmonkey.com/.
Так виглядає /etc/network/interfaces для модуля ядра rt73usb (в мене статичне ip!!!):
# WPA2 rt73usb
auto wlan0
iface wlan0 inet static
wpa-driver wext
wpa-ssid MYNETWORKNAME
wpa-ap-scan 1
wpa-proto RSN
wpa-pairwise CCMP
wpa-group CCMP
wpa-key-mgmt WPA-PSK
wpa-psk GENERATED_BY_wpa-password_KEY
address 192.168.0.2
netmask 255.255.255.128
gateway 192.168.0.1
А це для скомпільованого драйвера rt73:
# WPA2 rt73
auto wlan0
iface wlan0 inet static
address 192.168.0.2
netmask 255.255.255.128
gateway 192.168.0.1
pre-up ifconfig wlan0 up
pre-up iwconfig wlan0 mode managed
pre-up iwconfig wlan0 essid MYNETWORKNAME
pre-up iwpriv wlan0 set AuthMode=WPA2PSK
pre-up iwpriv wlan0 set EncrypType=AES
pre-up iwpriv wlan0 set SSID=MYNETWORKNAME
pre-up iwpriv wlan0 set WPAPSK=MY_WIRELESS_WPA2_PASSWORD
pre-up iwpriv wlan0 set SSID=MYNETWORKNAME
Таке я додав до файлу /etc/modprobe.d/blacklist :
# wireless
blacklist rt2500usb
blacklist rt2x00usb
blacklist rt2x00lib
blacklist rt73usb
#blacklist rt73
blacklist ndiswrapper
Як видно, зараз я працюю з самотужки скомпільованим драйвером rt73. Для rt73usb достатньо розкоментувати стрічку з rt73 та закометувати стрічку з rt73usb.
Корисний скрипт wirelesstest.rt73 для підтримки перевірки безпровідного зв’язку (ідею я потягнув на форумі Убунту), лежить в /usr/local/bin/:
#!/bin/bash
# FILENAME: /usr/local/bin/wirelesstest
# note the backticks in the next line
if ! `ping -c3 192.168.0.1 >/dev/null 2>&1` ; then
/etc/init.d/networking stop
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: net stoped" >> /var/log/syslog
/sbin/modprobe -r rt73usb
/sbin/modprobe -r rt2x00usb
/sbin/modprobe -r rt2500usb
/sbin/modprobe -r rt2x00lib
/sbin/modprobe -r rt73
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: rt73 unloaded" >> /var/log/syslog
lsmod | grep rt73 >> /var/log/syslog
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: sleeping 5s" >> /var/log/syslog
sleep 5s
/sbin/modprobe rt73
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: rt73 loaded" >> /var/log/syslog
#modprobe -r rt73usb
#modprobe -r rt2x00usb
#modprobe -r rt2500usb
#modprobe rt73usb
/etc/init.d/networking start
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: net started" >> /var/log/syslog
fi
exit 0
і подібний wirelesstest.rt73usb для rt73usb:
#!/bin/bash
# FILENAME: /usr/local/bin/wirelesstest
# note the backticks in the next line
if ! `ping -c3 192.168.0.1 >/dev/null 2>&1` ; then
/etc/init.d/networking stop
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: net stoped" >> /var/log/syslog
/sbin/modprobe -r rt73usb
/sbin/modprobe -r rt2x00usb
/sbin/modprobe -r rt2500usb
/sbin/modprobe -r rt2x00lib
/sbin/modprobe -r rt73
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: rt73usb unloaded" >> /var/log/syslog
lsmod | grep rt >> /var/log/syslog
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: sleeping 5s" >> /var/log/syslog
sleep 5s
/sbin/modprobe rt73usb
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: rt73usb loaded" >> /var/log/syslog
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: sleeping 2s" >> /var/log/syslog
sleep 2s
/etc/init.d/networking start
echo "`date +%b" "%d" "%T` `hostname` wirelesstest: net started" >> /var/log/syslog
fi
exit 0
Скрипт запустається через cron, для цього через sudo crontab -e додається лінійку
* * * * * /usr/local/bin/wirelesstest
Ця стрічка буде перевіряти зв’язок через кожну хвилину, а оця
*/4 * * * * /usr/local/bin/wirelesstest
через кожні 4 хвилини. Зрозуміло, треба замість wirelesstest вписати відповідно wirelesstest.rt73 або wirelesstest.rt73usb відповідно, зробити виконувальними файли /usr/local/bin/wirelesstest.rt73 та /usr/local/bin/wirelesstest.rt73usb, і перезапустити cron. Результат можна дивитися через tail -f /var/log/syslog .
Цікаво, що з ndiswrapper драйвером WICD показує, що мережа має кодування WEP, хоча насправді це WPA2. Аналогічно перевірялося з rutilt.
вівторок, 29 липня 2008 р.
Оновлений KDE 4.1
Сьогодні прочитав, що вийшло нове оновлення KDE 4.1. Прочитавши захоплений відгук, я його потягнув, попробував... І перейшов на LXDE. Отак виглядає мій десктоп зараз:
Я спробував максимально його підкоригувати, щоб все було як до того в Гномі.
Я спробував максимально його підкоригувати, щоб все було як до того в Гномі.
четвер, 24 липня 2008 р.
Віруси, системи...
Такий собі етюд, навіяний сьогоднішнею статтею. Коротко: популярність Apple, її OSX, iPod і решти спричинило до збільшення написання вірусні і всякої іншої нечисті під них. Попит збільшує пропозицію по ІТішному. Ну але суть не в тому. Пригадалося, як років 11 тому, коли для мене комп з віндовсом був верхом людського геніалізму, доводилося ставити різні фаярволи, антивіруси і т.д. Я тоді працював в легальній конторі і в країні, де все мало бути легальним і куплятися за гроші. На ці всі анти віро- малвери- і т.п. тратиливя великі гроші, однак вже тоді ясно було, що боротьба явно не рівна, і чим дорожчий продукт, тим більше він виявляв всякої погані на компі, де перд тим стояв щойно знесений такий самий, але дешевший продукт. Було цікаво спостерігати, як раптом на екрані появляються повідомлення "Threat detected!!!!" з пронизливим звуком. Я почав боятися бекдорів після того як з допомогою такої біди був поламаний сервер і одного прекрасного ранку всі користувачі з подивом при вводі пароля до системи отримали повідомлення, що він не є дійсний. Веселі часи були. Та в принципі і є. Один мій колега мене постійно тероризує, бо в нього щось там з компом сталося, повільно рухається і чи можливо що то вірус і чи я б не зиркнув. Незважаючи на масу забезпечень в нього така фігня час від часу стається, і чесно кажучи, мене то давно трафило, але знову дзвінок, і знову я вишукую час щоб прийти глянути, бо знаю, що він працює вдома, і якщо якась зараза йому попсує щось - це буде дійсно велика втрата.
Час від часу бачу якісь повідомлення про віруси під лінукс. Як правило, це прості скрипти, які тільки ну дуже вже чайник додумається запустити, та і то втрата майже нікчемна. Працюючи під лінуксом день в день вже біля 10 років, я собі тихо радію, що я від того захищений і мене не цікавлять якісь там проблеми з якимось трояном чи вірусом. Правда, недавні розробки wine (прога, що дозволяє запускати віндозні програми під Linux) трохи мене заставила почіхати потилицю, бо, в принципі, це прямий шлях до розповсюдження вірусні і т.п. Правда, прибивається та вся шарашка елементарно, оскільки вайн не є інтегрований з основним десктопним середовищем лінукса.
І все таки, вони існують, віруси під лінукс?
Час від часу бачу якісь повідомлення про віруси під лінукс. Як правило, це прості скрипти, які тільки ну дуже вже чайник додумається запустити, та і то втрата майже нікчемна. Працюючи під лінуксом день в день вже біля 10 років, я собі тихо радію, що я від того захищений і мене не цікавлять якісь там проблеми з якимось трояном чи вірусом. Правда, недавні розробки wine (прога, що дозволяє запускати віндозні програми під Linux) трохи мене заставила почіхати потилицю, бо, в принципі, це прямий шлях до розповсюдження вірусні і т.п. Правда, прибивається та вся шарашка елементарно, оскільки вайн не є інтегрований з основним десктопним середовищем лінукса.
І все таки, вони існують, віруси під лінукс?
понеділок, 21 липня 2008 р.
Як отримати повернення грошей за невикористання Віндовса!
В свому блозі одна людина крок по кроку розказала, як вона повернула заплачені гроші за операційну систему (Вінда), і яку вона не використовувала! Вав! Респект!
Левандівка
Започатковую тим серію про Левандівку, де я народився і виріс, і продовжую час від часу жити. Кидаю сюди цікаві лінки, походження, назви вулиць, фотографії, розповіді і все решта, що нарию в мережі.
В документі-дослідженні генеалогічного дерева сім’ї Liebbrandt я знайшов згадку, що Левандівка (Lewandówka) вперше згадується в 1778 році (правда я не вияснив де саме згадується з браку знань німецької мови).
Розповідь про Левандівку, кілька цікавих фотографій, і то саме на ЖЖ з обговоренням.
(18.07.2012 Подані нижче посилання на статті у Львівській Газеті не діють. Якось дива Львівська Газета вилучила всі архіви старих публікацій, а я не здогадався зберегти копію)
Публікації про Левандівку і назви вулиць в Львівській Газеті 1
Публікації про Левандівку і назви вулиць в Львівській Газеті 2
Публікації про Левандівку і назви вулиць в Львівській Газеті 3
Тута пише про атаку польських льотчиків в 1918 році проти Української армії, яка атакувала Львів: "The first operational flight of the Polish Airforce took place on 5th November 1918 from Lewandówka airfield against Ukrainian nationalistic forces attacking Lwów (Zamoyski, 1995)".
Лінк на відповідник сучасних українських і польких вулиць.
Викладена в мережі книжка "Historia miasta Lwowa w zarysie", Fryderyk Papée, де є згадка про Левандівку.
А ось тут я знайшов фотографію нашої старої хати на вул. Низинній 12. Хоча я не впевнений, що це саме Низинна, тому що такі самі хати були побудовані і на паралельній вулиці Пілотів. Там вони і зараз збереглися, тоді як на Низинній лівий ряд будинків знесли і побудували дев’ятиповерхові коробки. Правий ряд майже зберігся. Правий ряд на Низинній і лівий ряд на вул. Пілотів не попав під знесення, бо там була і є лазня і котельня.
Нижче наша хата в далекому 1955 році:
А тут в 1987 році перед зносом:
Сторінка на Вікіпідії про Левандівку - на 20 липня 2008 року там нічого нема. Зато про Білогорщу трохи є.
Центр міської історії Центрально-Східної Європи - тут можна знайти багато чого цікавого. Для мене особисто були цікаві старі карти Львова.
Нижче карта Львова, яку я знайшов в інтернеті в публікації про район Львова Новий Світ:
На ній видно ззаду головного вокзалу Богданівку, вище - старе летовище, від якого взяли назви багато вуличок старої Левандівки, і трішки самої Левандівки.
З Archiwum Map Wojskowego Instytutu Geograficznego я потягнув оцю карту, де вже краще видно стару Левандівку:
Ще одна цікава карта знаходиться тут, на ній достатньо клікнути на квадрат і появиться збільшене зображення:
На цій сторінці фотографій початку 20 століття я знайшов стару фотографію з неіснуючого вже летовища на Левандівці:
В документі-дослідженні генеалогічного дерева сім’ї Liebbrandt я знайшов згадку, що Левандівка (Lewandówka) вперше згадується в 1778 році (правда я не вияснив де саме згадується з браку знань німецької мови).
Розповідь про Левандівку, кілька цікавих фотографій, і то саме на ЖЖ з обговоренням.
(18.07.2012 Подані нижче посилання на статті у Львівській Газеті не діють. Якось дива Львівська Газета вилучила всі архіви старих публікацій, а я не здогадався зберегти копію)
Тута пише про атаку польських льотчиків в 1918 році проти Української армії, яка атакувала Львів: "The first operational flight of the Polish Airforce took place on 5th November 1918 from Lewandówka airfield against Ukrainian nationalistic forces attacking Lwów (Zamoyski, 1995)".
Лінк на відповідник сучасних українських і польких вулиць.
Викладена в мережі книжка "Historia miasta Lwowa w zarysie", Fryderyk Papée, де є згадка про Левандівку.
А ось тут я знайшов фотографію нашої старої хати на вул. Низинній 12. Хоча я не впевнений, що це саме Низинна, тому що такі самі хати були побудовані і на паралельній вулиці Пілотів. Там вони і зараз збереглися, тоді як на Низинній лівий ряд будинків знесли і побудували дев’ятиповерхові коробки. Правий ряд майже зберігся. Правий ряд на Низинній і лівий ряд на вул. Пілотів не попав під знесення, бо там була і є лазня і котельня.
Нижче наша хата в далекому 1955 році:
А тут в 1987 році перед зносом:
Сторінка на Вікіпідії про Левандівку - на 20 липня 2008 року там нічого нема. Зато про Білогорщу трохи є.
Центр міської історії Центрально-Східної Європи - тут можна знайти багато чого цікавого. Для мене особисто були цікаві старі карти Львова.
Нижче карта Львова, яку я знайшов в інтернеті в публікації про район Львова Новий Світ:
На ній видно ззаду головного вокзалу Богданівку, вище - старе летовище, від якого взяли назви багато вуличок старої Левандівки, і трішки самої Левандівки.З Archiwum Map Wojskowego Instytutu Geograficznego я потягнув оцю карту, де вже краще видно стару Левандівку:
Ще одна цікава карта знаходиться тут, на ній достатньо клікнути на квадрат і появиться збільшене зображення:
На цій сторінці фотографій початку 20 століття я знайшов стару фотографію з неіснуючого вже летовища на Левандівці:
середу, 9 липня 2008 р.
понеділок, 7 липня 2008 р.
Firefox рулить :-)
Спробуйте запустити в Вогнелисі 3.0 в стрічці about:robots. Отакий результат побачив я:
Про решта є тут.
Про решта є тут.
Віконні менеджери, графічні оболонки
Схоже час опублікувати результат моїх експериментів з різними графічними оболонками (віконними менеджерами) на моїй минулотисячолітній машині. Оскільки машина слаба, пам’яті малувато (650 Мб), то ж відповідно оцінював по швидкості і маневреності.
- XFCE - гарний менеджер, компіз рухався, відчутно було легке пригальмовування. Як на мене, трохи зле налаштування
- Openbox - ця штука дуже легка, але налаштування просто кара божа. Туди само Fluxbox, Blackbox і решта похідних.
- Enlightement (в парі з Opengeu проектом) - чудна річ, і, по моєму, вона переплюне XFCE, ефекти можливо гірші ніж в компіз, але що основне, так то що оболонка прекрасно себе поводила в моїх умовах.
- LXDE - на разі зе бест що я підібрав. Легкий, зручний віконний менеджер, трохи сируваті налаштування, компіз ходив добре.
пʼятницю, 6 червня 2008 р.
Google Gadgets і Убунту 8.04
Інформація про Google Gadgets для лінукс появилася кілька днів тому. Я про себе ту подію відмітив, але особливих емоцій вона в мене не визвала. До сьогоднішнього обіду, коли я пробував за допомогою гноміського трекера знайти файл по назві, який лежав в корені моєї домашньої директорії, і та зараза вперто його не хотіла знайти. Піддавшись емоціям, я згадав про Google Desktop, який ось вже 4 години справно індексує файли на мому компі, і вже встиг мені показати, що без проблем знаходить тестовий файл. Відповідно, проснувся інтерес і до Google Gadgets, які я поставив на Убунту 8.04 за допомогою ось цих вказівок. Все гарно скомпілювалося і запустилося через ggl-gtk. Ось як це виглядає:
Доповнення: Появився і готовий пакет для Убунту на GetDeb.
Доповнення: Появився і готовий пакет для Убунту на GetDeb.
четвер, 29 травня 2008 р.
RU і UA розкладки на одній
Щось я проколовся сьогодні, написавши спочатку тему на linux.org.ua про поєднання двох розкладок на одній. Виявляється, тема обговорювалася, і все просто: вибрати українську ua, unicode. Українська є нормально, а російські літери гатяться через правий Alt (опція lv3:ralt_switch в xorg.conf).
суботу, 24 травня 2008 р.
Мої нотатки щодо пришвидшення роботи Убунту та Гнома
Буду поступово доповнювати (тіпс і мій коммент відносно ефекту на десктопі P4 1800 Мгц):
Посилання:
http://wiki.archlinux.org/index.php/Gnome_Tips
http://www.neowin.net/forum/index.php?showtopic=584156
http://sidux.com/PNphpBB2-viewtopic-t-3484-start-0.html
http://ubuntusoftware.info/Howto_tweak_ubuntu_ultimate.html
How_to_setup_Hardy_for_speed
- Перейти на reiserfs, яка, як кажуть, є швидша за ext3 і добра, коли є багато малих файлів, тому її рекомендують використовувати для рут-розділу. -- Особливого пришвидшення не відчув, міряв швидкість hdparm -tT /dev/sdXX.
- Монтувати /tmp як tmpfs (рядок в /etc/fstab: tmpfs /tmp tmpfs rw ). Використовує швидшу пам'ять RAM замість твердого диску для тимчасових файлів. -- Не знаю, чи щось дало.
- У /etc/fstab поставити опції монтування для ext3: noatime; для reiserfs: notail,noatime. -- кажуть що це найшвидші опції...
- Поміняти Nautilus на PCMan (інстальнувши його перед тим), а саме: у файлі /usr/share/applications/nautilus-computer.desktop поміняти стрічку з Exec на Exec=pcmanfm / , у файлі /usr/share/applications/nautilus-home.desktop поміняти стрічку з Exec на Exec=pcmanfm , у файлі /usr/share/applications/nautilus-folder-handler.desktop поміняти стрічку з Exec на Exec=pcmanfm %U. -- Оце серйозно допомогло, Наутілус серйозно гальмував систему.
- Забрати затримку в відкривання меню в Гном: створити в домашній директорії, якщо його нема, файл .gtkrc-2.0, і в ньому вписати gtk-menu-popup-delay = 0. -- Дало пришвидшення відкривання меню Гнома.
- Зменшити використання ресурсів при пересуванні вікон командою (міняє опції конфігурації Metacity в Гном): gconftool-2 --type bool --set /apps/metacity/general/reduced_resources true. -- Ця опція теж позитивно вплинула.
- В файлі /etc/init.d/rc поміняти CONCURRENCY=none на CONCURRENCY=shell. -- Кажуть, що дає серйозне підвищення продуктивності системи для дво і більше ядерних компів.
- Поміняти або, якщо нема, то вставити в файлі /etc/sysctl.conf стрічку vm.swappiness=0 або vm.swappiness=10. Це міняє дефолтове значення 60 в Убунту. -- Не знаю, чи то щось дало.
- Інсталювати preload: sudo apt-get install preload. Слідкує за аплікаціями, які запускає користувач, і при наступному їх старті полегшує запускання. -- Напевно щось дало
- Додати назву машини в /etc/hosts:
127.0.0.1 localhost
на
127.0.1.1 назва_машини127.0.0.1 localhost назва_машини
-- Можливо і дає пришвидшення аплікацій, пов'язаних з мережею.
127.0.1.1 назва_машини - Зменшити кількість відкритих консолей: перейменувати файли tty3, tty4, tty4, tty6 в /etc/event.d/ або в тих файлах закоментувати стрічки, що починаються з start on runlevel. Таким чином, залишиться два термінали tty1 і tty2, що цілком достатньо. -- Ну ця опція в будь-якому випадку дає зменшення затратності системи.
- Змінити в /etc/X11/xorg.conf опцію Defaultdepth 24 на Defaultdepth 16. -- При моїй 64 меговій відеокарті Nvidia GeForce2 MX/MX 400 це серйозно покращило продуктивність.
- Забрати ipv6. Не знаю який кращий, а може і обидва добрі. Перший: прописати blacklist ipv6 в файлі /etc/modprobe.d/blacklist. Другий: в файлі /etc/modprobe/alias закоментувати стрічку alias net-pf-10 ipv6 і додати стрічки
alias net-pf-10 ipv6 off
alias net-pf-10 off
alias ipv6 off - sudo cpufreq-selector -g performance - перевести процесор в режим видайності.
Посилання:
http://wiki.archlinux.org/index.php/Gnome_Tips
http://www.neowin.net/forum/index.php?showtopic=584156
http://sidux.com/PNphpBB2-viewtopic-t-3484-start-0.html
http://ubuntusoftware.info/Howto_tweak_ubuntu_ultimate.html
How_to_setup_Hardy_for_speed
вівторок, 20 травня 2008 р.
Виправлення першого робочого дня в Gnome Calendar
Не знаю як Вас, але мене то конкретно дістало. А саме те, що перший робочий день в ньому починається з вівторка. Ха, хотілося б так :-) Я не знаю країни, де б таке було. Якщо знаєте - напишіть. Цікаво, чому це не виправлено в жодній з версій Гнома?
Рецепт на виправлення я потягнув звідси.
Отже:
1. sudo nano /usr/share/i18n/locales/uk_UA
2. Знайти стрічки з first_weekday і first_workday, поміняти значення на 1 і зберегти файл.
3. Наново згенерувати локаль: sudo locale-gen
4. Вбити Гном (він перезапуститься): killall gnome-panel
Це все. Потім перевірити, що робочий день починається з ПОНЕДІЛКА ;-)
Рецепт на виправлення я потягнув звідси.
Отже:
1. sudo nano /usr/share/i18n/locales/uk_UA
2. Знайти стрічки з first_weekday і first_workday, поміняти значення на 1 і зберегти файл.
3. Наново згенерувати локаль: sudo locale-gen
4. Вбити Гном (він перезапуститься): killall gnome-panel
Це все. Потім перевірити, що робочий день починається з ПОНЕДІЛКА ;-)
суботу, 10 травня 2008 р.
Мої розборки з GPS
Почалося все з того, що я отримав в подарунок на день народження з випередженням від брата подарунок: GPS navigation system Siemssen Strato 6088 з Windows CE 5.0 на борту. Фірма німецька, і продажі є вони тільки в Німеччині і Австрії.
Звичайно, попробувавши функції Navigon-а, який по замовчуванні йшов на 512 магабайтовій картці SD, і викривши, що там впаковано карти на Німеччину і Австрію, я був не зовсім вдоволений. Та і система навігації мені була не дуже до вподоби. Більше мені імпонує розвинуте iGo8, з яким я вже мав справу. Отже постала задача поставити iGO8 на Strato ну і попутньо вивільнити ще якісь функції самої системи.
По замовчуванню система стартувала тільки при вкладеній картці SD, на якій і була записана Navigon. Ясна справа, першим ділом я бекапнув картку, потім все з неї викинув, поставив iGO, помінявши ім'я завантажувального файлу на той що був в Navigon. Ха, такий простий хак не обманув систему, і ніфіга цікавого не відбулося - система матюкнулася що немає файла і видала 2 опції - спробувати ще або ресетнути прилад. Треба шукати щось інше. Це змусило мене вдатися до серйозного пошуку в інтернеті, і нарешті ось просте вирішення задачі:
1. Стягнути на комп з віндою ActiveSync на сторінці вінди і заінсталювати. Аплікація запуститься і при підключенні GPS девайса за допомогою кабеля USB відразу ж його розпізнає і синхронізує з компом.
2. Стягнути і інстальнути CEregEdit - Remote Registry editor. Запустити його, знайти HKEY_LOCAL_MACHINE\init і замінити в регістрі Launch50 то що там є на Explorer.exe .
3. Записати і ресетнути.
І вуаля! При завантаженні відкривається десктопчик Windows CE, ну а далі вже нема проблеми додати на десктоп лінк на завантажувальний файл iGO з карточки SD.
Велике дякую Rudi Globler за поради, викладені в нього в блозі.
На цьому мої розборки не закінчилися. Про це далі.
Звичайно, попробувавши функції Navigon-а, який по замовчуванні йшов на 512 магабайтовій картці SD, і викривши, що там впаковано карти на Німеччину і Австрію, я був не зовсім вдоволений. Та і система навігації мені була не дуже до вподоби. Більше мені імпонує розвинуте iGo8, з яким я вже мав справу. Отже постала задача поставити iGO8 на Strato ну і попутньо вивільнити ще якісь функції самої системи.
По замовчуванню система стартувала тільки при вкладеній картці SD, на якій і була записана Navigon. Ясна справа, першим ділом я бекапнув картку, потім все з неї викинув, поставив iGO, помінявши ім'я завантажувального файлу на той що був в Navigon. Ха, такий простий хак не обманув систему, і ніфіга цікавого не відбулося - система матюкнулася що немає файла і видала 2 опції - спробувати ще або ресетнути прилад. Треба шукати щось інше. Це змусило мене вдатися до серйозного пошуку в інтернеті, і нарешті ось просте вирішення задачі:
1. Стягнути на комп з віндою ActiveSync на сторінці вінди і заінсталювати. Аплікація запуститься і при підключенні GPS девайса за допомогою кабеля USB відразу ж його розпізнає і синхронізує з компом.
2. Стягнути і інстальнути CEregEdit - Remote Registry editor. Запустити його, знайти HKEY_LOCAL_MACHINE\init і замінити в регістрі Launch50 то що там є на Explorer.exe .
3. Записати і ресетнути.
І вуаля! При завантаженні відкривається десктопчик Windows CE, ну а далі вже нема проблеми додати на десктоп лінк на завантажувальний файл iGO з карточки SD.
Велике дякую Rudi Globler за поради, викладені в нього в блозі.
На цьому мої розборки не закінчилися. Про це далі.
суботу, 26 квітня 2008 р.
Як відновити втрачену таблицю розділів
В мене 2 твердих диски, кожен з яких має подібну таблицю розділів. Один з них, на якому вже не було нічого потрібного, я хотів перепланувати, використовуючи при цьому cfdisk. Завантажився з Live-cd, повикидавши кілька розділів і записавши зміни, я спохватився, що зробив це не на тому диску!
неділю, 20 квітня 2008 р.
Ubuntu портоване на ARM!
Серце стискалося від захоплення, читаючи оцю новину. Ще тільки вчора я рився в неті, шукаючи інфу на ту тему. І от на тобі, Убунту портували процесори ARM. Я все таки дуже хочу малий зручний супер пристрій з звичною зручною універсальною системою в кишені. І звичайно по нормальній ціні. Типу от цього агрегатика, його грозилися продавати по 300 баксів. Або оцього N810.
Про курву
З превеликим здивуванням довідався, що всім відоме слово "курва" до польської мови не має ніякого відношення. А походить від слова "курва" на ідиш, що означає буквально "родинність, родич", "близькість"(інтимна). Спочатку означало "подруга", яка проживала в банді, виконувала господарські обов'язки і спала з членами банди, за виключенням "авторитетів".
Інфу почерпнув звідси, там багато приколів цікавих.
Інфу почерпнув звідси, там багато приколів цікавих.
понеділок, 7 квітня 2008 р.
Парковка в Києві
Отак виглядає машина з блокіратором на колесах в Києві. Типу неправильне паркування. Хоча я так і не зрозумів чому. Трохи далі стояло ще кілька авт, ну там вже точно парковка була неправильна (одна під знаком, інша на тротуарі). Отаке б у Львові зробити!
неділю, 30 березня 2008 р.
Interfase
Рився місяць тому в неті, шукав словники, натрапив на давним давно відомий ресурс, http://slovnyk.org.ua. Тоді я потішитися новими нововведеннями, як от interfase language. Думав, поміняють, випадкова помилка. Але ніфіга, сьогодні он знову словник знадобився, а interfase ще й сьогодні ріже очі. Пройшло біля місяця...
Тіпси як пришвидшити Убунту
Повертаюся до пришвидшення роботи Убунту. Знайшов в інтернеті підбірку матеріалів про пришвидшення роботи Feisty і розмістив її тут.
Вчора серйозно розмірковував щодо переходу з Убунту на Arch-linux, але на разі не назбирав достатньо аргументів, які б визначили подальшу долю мого компа, з якого я стараюся витиснути все до можливості.
Але скориставшись деякими вказівками з матеріалу, поданого вище, наразі перестав про це думати - пацієнт себе почув значно краще :-)
Вчора серйозно розмірковував щодо переходу з Убунту на Arch-linux, але на разі не назбирав достатньо аргументів, які б визначили подальшу долю мого компа, з якого я стараюся витиснути все до можливості.
Але скориставшись деякими вказівками з матеріалу, поданого вище, наразі перестав про це думати - пацієнт себе почув значно краще :-)
Linux дефрагментатор????
Виявляється і таке існує http://ubuntuforums.org/showthread.php?t=169551:
defrag
==========
INTRO:
Defrag is a set of scripts designed to measure and cope with filesystem fragmentation. Currently, it only consists of "defrag".
USAGE:
Fragtool's syntax is:
/usr/sbin/defrag [-h] [-n passes] [--passes n] [-t threshold] [--threshold n] [-a] [--analyze] [--help] path
When invoked, defrag will analyze the given path recursively for file fragmentation and print out a summary of its findings. Next, it will ask you if you'd like to run any defragmentation passes.
Fragtool also takes an optional passes argument, which makes it perform fully non-interactively. Positive number of passes will perform that many passes and exit, while zero passes will just print out the summary and exit.
==========
FAQ
==========
Q: A defragger? For Linux? Are you crazy?
A: No, I certainly am not. Under certain circumstances, even the most fragmentation-resistant filesystems get fragmented. Don't believe me? Look around with defrag. Whether or not filesystem performance is affected can be debatable at times, though I personally have to say that when a 300MB torrent is split into 5000 fragments, read speed is drastically affected.
Q: What filesystems is it compatible with?
A: Any filesystem that Linux can write to. The tool is pretty filesystem agnostic, but does require that filefrags be able to understand the layout of files.
Q: Is it safe to use?
A: Defrag works great in the author's extensive testing with all kinds of files. However, I cannot be certain that it does not damage your setup, so use with caution like any other fragmentation tool. As long as you use a journaling filesystem, the process is atomic. Before defragging a file, we make sure that it is not open for write access. Also, before doing the in-place replacement at the end of a defrag, we make sure again that the file has not changed. These are the same precautions that the tried-and-true xfs_fsr XFS defragger uses.
Q: Is it safe to interrupt?
A: Yes, defrag will safely clean up after itself. In the case of abrupt termination (SIGKILL, power off, etc), fragtools will leave behind ".defrag" temporary folders on the filesystem. They are owned by root with a mode of 000, and can be easily located and cleaned up using "find".
Q: Does it resume where it left off after an interrupt?
A: No. It doesn't. It sounds cool though.
Q: Is it effective?
A: Depends on the particular filesystem it is being used on. The defragmentation algorithm either fully defragments a file on the first try, get progressively better in subsequent passes, or is unable to make any improvement for infinite numbers of passes. Usually, if the file is not defragmented by the 10th pass, it's a lost cause. But in general, you will see improvements on fragmented filesystems. You will not see great improvements if you obsessive-compulsively run the defragger on the same set of files. Get a life.
Q: How many passes should I run?
A: Generally, anything from 5-10 passes is good. If it's not defragmented by then, chances are that your filesystem does not have enough contiguous free space to defragment the file. Go by what you feel is good after running the 5-10 passes.
Q: I run XFS. Should I use this, or xfs_fsr?
A: If you are interested in defragmenting, use xfs_fsr. It is faster by orders of magnitude, not to mention that it is production-tested. If you would like to get fragmentation statistics, defrag is the perfect tool to get that.
Q: If you think this is so great, why hasn't anyone else written a defragmenter for Linux?
A: Others indeed have. A user at forums.gentoo.org wrote a perl fragmentation checker, and Con Kolivas wrote a bash script defragger. Fragtool was inspired by both of these efforts, and aims to intelligently combine the two to perform the task more intelligently (i.e. do not try defragmenting defragmented files, do not make fragmentation worse than before, etc).
Переконвертування тегів mp3 з cp1251 в UTF-8
find . -name "*.mp3" -print0 | xargs -0 mid3iconv -e CP1251 -d > ~/convert.log
середу, 19 березня 2008 р.
Російсько-українська польска
Перли від російсько- і україно- мовних при перекладі на польську (з вчорашньої розмови в краківському Пясті):
То що хотілося сказати - як прозвучало по "польськи" - що значить по польськи
Зажечь свет - Zarzygać świece - Заригати свічки
Історія: російськомовний пацан в Польщі пішов брати ДВД в прокаті. Взяв, прийшов до касирки, і питає: "А на ілє вистарчи тего ДВД? На єднов чи на двє суткі?"
Нічого ніби такого, правда? Але sutki по польськи це соски на грудях!
Знайому польку в Києві попросили купити "зажигалку". Пише мені СМС: "Zarzygałka- co to kurwa jest?". (Zarzygałka = українське "заригалка").
Моя дружина сиділа в мене на парі. Йшла мова про потрійні інтеграли. Бачу, очі в неї робляться круглі-круглі. Після пари питає в мене "Слухай, а що то ви за якісь целки говорили, та ще й потрійні?" (Całka = інтеграл по польськи).
Від колєги: "Мене завжди перло від їхнього терміну prostopadło (простопадло)".
Далі буде, ще згадаю подібні перли.
То що хотілося сказати - як прозвучало по "польськи" - що значить по польськи
Зажечь свет - Zarzygać świece - Заригати свічки
Історія: російськомовний пацан в Польщі пішов брати ДВД в прокаті. Взяв, прийшов до касирки, і питає: "А на ілє вистарчи тего ДВД? На єднов чи на двє суткі?"
Нічого ніби такого, правда? Але sutki по польськи це соски на грудях!
Знайому польку в Києві попросили купити "зажигалку". Пише мені СМС: "Zarzygałka- co to kurwa jest?". (Zarzygałka = українське "заригалка").
Моя дружина сиділа в мене на парі. Йшла мова про потрійні інтеграли. Бачу, очі в неї робляться круглі-круглі. Після пари питає в мене "Слухай, а що то ви за якісь целки говорили, та ще й потрійні?" (Całka = інтеграл по польськи).
Від колєги: "Мене завжди перло від їхнього терміну prostopadło (простопадло)".
Далі буде, ще згадаю подібні перли.
понеділок, 17 березня 2008 р.
Вебкамера Logitech QuickCam Go і Ubuntu
Щось сталося з моєю старою камерою, зелений світлячок на ній блимає, однак камера мертва як під віндозою, так і лінуксом. Це спонукало мене купити в MediaMarkt черговий дешевий шедевр - Logitech QuickCam Go. Але Logitech має добру підтримку в лінуксі, і камера без проблем запрацювала відразу, розпізналася як ID 046d:092f Logitech, Inc. QuickCam express Plus, пристрій /dev/video0 створився автоматом, а camorama без проблем зняла зображення.
неділю, 16 березня 2008 р.
Myheritage українською
Приємна новина - My heritage випустила версію українською і ще кількома мовами. Це супер, бо кількість українських користувачів цього генеалогічного сервісу зростає.
Прикро, що мої спроби запуститу версії Myheritage під wine закінчувалися невдачею. Кілька днів тому читав новину, що під новою тестовою версією wine запустили Adobe Photoshop CS3. Як так і далі піде, то можливо і вдасться це зробити, а не бавитися віртуальними машинами.
Прикро, що мої спроби запуститу версії Myheritage під wine закінчувалися невдачею. Кілька днів тому читав новину, що під новою тестовою версією wine запустили Adobe Photoshop CS3. Як так і далі піде, то можливо і вдасться це зробити, а не бавитися віртуальними машинами.
Державні архіви в Польщі
Нещодавно наткнувся на сторінку державних архівів в Польщі. Цікаво, що в принципі за помірну плату вони дають можливість пошпортатися в документах (тільки щоб документи були в нормальному стані). Є можливість попрохати в архіві зробити фотокопії, ксерокси документів, так і скористатися своїм знаряддям. Щоб тупо не їздити від архіву до архіву, а більш науково підійти до пошуку, є можливість пошукати в базі PRADZIAD, де треба задати назву місцевості, в якій була парафія, або відповідник нашого відділу реєстрацій шлюбів (перше поле), друге поле це пошук по назві ґміни. Як результат пошуку отримується інформація про архів, в якому лежать документи. Ну а потім треба їхати туди або писати листа, і просити про доступ до архіву. Добре, що на блозі Бума я зайшов цікаву інформацію про можливість перефотографовувати документи цифровою камерою. Треба буде поекспериментувати моїм американським ветераном Kodak EasyShare CX7530.
Ubuntu Hardy Heron development version і KDE4.0.2
Незважаючи на моє попереднє незадоволення четвертим КДЕ, цього разу я приємно був здивованим. В другому паку багато попідправляли, повідшліфовували і нарешті я зміг потішитися середовищем КДЕ, до якого я вже трохи відвик після 2-х місячного використання Гнома. Загальне враження навіть дуже позитивне, мені здається, що оболонка стала менш ресурсозатратною (3.5 КДЕ на моїй тестовій машині рухався, але пригальмовував). Висновок для себе: напевно перейду знову до КДЕ в Hardy Heron final.
середу, 5 березня 2008 р.
Jezik Połski
Маразми живуть. Недавно рився в книжках і знайшов шедевр, про який вже колись писав тут. Захотілося ще раз порадувати око :-)
понеділок, 3 березня 2008 р.
Що таке Атсит
Що таке атсит? Я довго думав, а коли мені сказали, довго реготав. Розкажу історію, як це було. Ми з компанією, я дружина і наші знайомі, Тарас і Марія (змінив імена про всяк випадок) поїхали кілька років тому на озера в Тростянці коло львівського Миколаєва на вихідні. Там для нас був зарезервований мангал, накрита альтанка з столом та лавками, і ми там провели чудесні 3 дні вихідних. Так от, Марія розповіла одну історію, про атсит. Було так. Приїхала вона до мами в село, і щось там з мамою порпалися на городі. Прийшов її вуйко, вже старша людина, і дуже вже йому хотілося поговорити. От він і почав: "Слухай, Марія, ти от англійську філологію закінчила, а от можу сперечатися, що не будеш знати як п:%?*ц по англійськи". Вуйко перед тим кілька років був в Америці, заробив і вернувся, то ж ніби щось по англійськи міг зліпити. Марія довго думала, але ж не хотілося здаватися. Вернулася вона до Львова, перепитала знайомих, пошукала в інтернеті, але результат був нульовий. На наступний тиждень знову поїхала в село, і знову вуйко підійшов. Марія і каже, що не знає. А вуйко на те: "Дуже просто - атсит". Марія довго відходила, і вже по дорозі додому почала доганяти, в чому справа. З розповідей вуйка вона знала, що працював він на якійсь будові. Ну і американець-прораб, як кричав на робітників, закінчував свою тираду звичним "That's it!". Ну а наші ж мову не знають, от і утворилося "атсит", який наші нелегали і переклали як п№%;ц :-)
Це не тільки цей перл, мене один наш нелегал в Америці переконував, що має бути правильно "ароно", і що я неправильно вимовляю "I don't know" :-)
Це не тільки цей перл, мене один наш нелегал в Америці переконував, що має бути правильно "ароно", і що я неправильно вимовляю "I don't know" :-)
вівторок, 26 лютого 2008 р.
понеділок, 18 лютого 2008 р.
Медик
Класно несподівано зустрітися в поїзді і поговорити з колєгою, якого вже хтозна коли бачив останній раз. Правда, Тарасе? :-)
середу, 13 лютого 2008 р.
SLAX, USB-flash і мій комп-ветеран
Як це не дивно, вдалося мій старенький комп-ветеран завантажити з флешки! Я намагався це зробити раніше багатьма способами, але без результату. Справа в тому, що це старенький пентіум 4, з старим біосом, який не дає вантажити систему з флешки. Однак опція завантаження з USB-ZIP є. 2 USB 1.1 порта в ньому є, і сьогодні я знайшов інфу, як все таки можна це зробити. Трюк полягає в тому, щоб заставити біос думати, що флешка - це USB-ZIP! А зробити це можна таким способом:
- Засунути USB флешку в комп'ютер (з лінуксом)
- Відкрити термінал і надрукувати sudo su
- apt-get install syslinux (якщо у Вас нема syslinux)
- apt-get install mtools (якщо нема mtools)
- Перевірити з допомогою fdisk -l список всіх девайсів в системі і визначити який з них відповідає Вашій флешці
- Запустити mkdiskimage -4 /dev/sdx 0 64 32 (замінивши букву x дійсною буквою для Вашої флешки)
- Почекати аж поки закінчиться процес, перевірити знову fdisk -l чи геометрія вашої флешки стала такою як потрібна ("64 heads, 32 sectors")
- Запустити syslinux /dev/sdx4 (де знову x треба замінити потрібною буквою). Команда зробить флешку завантажувальною
- Після цього записати на флешку дистрибутив з колекції http://www.linux-live.org/.
- Ребут
SLAX живий!!!
Моє улюблене дистрибютко, яке гарно поміщається вже от 2 роки на моїй флешці, нарешті ожило! Ожило не на флешці, а в інтернеті, нарешті знову запрацював на повну катушку сайт http://www.slax.org, де нарешті появилося повідомлення про 6-ту версію.
PS І знову немає української версії! Я вислав мейла з пропозицією додати українську на сторінку...
PPS I'm impressed!!! Виглядає на то, що що мій лист не проігнорували, і сьогодні, 14 лютого 2008, на сторінці www.slax.org появився значок "uk", і тицяння на Translate дало змогу перекласти початкову сторінку, що я із задоволенням і зробив.
PS І знову немає української версії! Я вислав мейла з пропозицією додати українську на сторінку...
PPS I'm impressed!!! Виглядає на то, що що мій лист не проігнорували, і сьогодні, 14 лютого 2008, на сторінці www.slax.org появився значок "uk", і тицяння на Translate дало змогу перекласти початкову сторінку, що я із задоволенням і зробив.
неділю, 10 лютого 2008 р.
Острів Елліс - пошук родичів
В багатьох на Галичині є родичі в Америці, і можливо комусь буде цікаво дізнатися про них або принаймні знайти документи, що стосуються їх еміграції.
З Вікіпідії:
Елліс (англ. Ellis Island ) — острів, що знаходиться у східній частині США y Верхній Затоці Нью-Йорку.
Від 1-ого Січня 1892 до 12-ого Листопада 1954 Федерально-іміграцінай станція на Остові Елліс процесувала приблизно 20 мільйонів людей здебільшого з Європи. Сьогодні приблизно 100 мільйонів Американських громадян мають родини, які пройшли через острів Елліс. Тепер станція на острові є музеєм.
Так от, я шукав загублені гілки родини і натрапив на цікавий ресурс в інтернеті, www.ellisisland.org. Він дає можливість пошуку по списках пасажирів, що прибували від 1-го січня 1892 по 12 листопада 1954 року на американську землю через острів Елліс. Якщо зареєструватися, то можна навіть переглянути сертифікат прибуття на острів, а якщо копнути глибше, нажавши кнопку збільшеного перегляду, то видасть трохи збільшений оригінальний (!!!!) запис, де є такі дані: прізвище, ім'я, хто оплатив білет, сімейний статус, вік, національність, до кого їде (з адресою), звідки походить, і т.п. По тих даних вже можна починати вже суттєвіший пошук. На сайті ті документи пропонують купити, однак я умудрився стягнути їх повністю без купівлі (якщо комусь треба, то зв'язуйтесь).
З Вікіпідії:
Елліс (англ. Ellis Island ) — острів, що знаходиться у східній частині США y Верхній Затоці Нью-Йорку.
Від 1-ого Січня 1892 до 12-ого Листопада 1954 Федерально-іміграцінай станція на Остові Елліс процесувала приблизно 20 мільйонів людей здебільшого з Європи. Сьогодні приблизно 100 мільйонів Американських громадян мають родини, які пройшли через острів Елліс. Тепер станція на острові є музеєм.
Так от, я шукав загублені гілки родини і натрапив на цікавий ресурс в інтернеті, www.ellisisland.org. Він дає можливість пошуку по списках пасажирів, що прибували від 1-го січня 1892 по 12 листопада 1954 року на американську землю через острів Елліс. Якщо зареєструватися, то можна навіть переглянути сертифікат прибуття на острів, а якщо копнути глибше, нажавши кнопку збільшеного перегляду, то видасть трохи збільшений оригінальний (!!!!) запис, де є такі дані: прізвище, ім'я, хто оплатив білет, сімейний статус, вік, національність, до кого їде (з адресою), звідки походить, і т.п. По тих даних вже можна починати вже суттєвіший пошук. На сайті ті документи пропонують купити, однак я умудрився стягнути їх повністю без купівлі (якщо комусь треба, то зв'язуйтесь).
суботу, 9 лютого 2008 р.
vdr і sc плагін
Для чого цей плагін потрібен, можна подивитися тут і тут, взяти можна тут. Опишу інсталяцію для Убунту. Для цього потрібно патчити цілий VDR (це стосується тільки версій 1.4.x, в версіях 1.5.x цього вроді вже не потрібно), тож краще перед встановлення цілого VDR спочатку це зробити патчем з sc плагіна:
Примітка: в sc-0.8.6 плагіні є баг, а саме потрібно додати в файли systems-common.c, systems/cardclient/camd.c, systems/irdeto/irdeto.c стрічку в початок файлу.
Це фактично все. Тут ще викладаю скрипти, які використовую для стягування ключів.
Цей в мене називається satancamd3converter.sh і міститься в /var/lib/vdr/tools, взяти його можна тут.
Ну і вартує зробити, щоб він виконувався перідично, кілька раз на день, прописавши його в cron.
Примітка: в sc-0.8.6 плагіні є баг, а саме потрібно додати в файли systems-common.c, systems/cardclient/camd.c, systems/irdeto/irdeto.c стрічку в початок файлу.
Це фактично все. Тут ще викладаю скрипти, які використовую для стягування ключів.
Цей в мене називається satancamd3converter.sh і міститься в /var/lib/vdr/tools, взяти його можна тут.
Ну і вартує зробити, щоб він виконувався перідично, кілька раз на день, прописавши його в cron.
Сімейне дерево
Мене вже давно цікавило моє сімейне дерево, в ньому багато білих плям, різних невияснених обставин етс. Я вже 2 роки збираю всяку інформацію про родичів, старі фотографії, розповіді. Нарешті прийшов час зібрати то все докупи, і тут появилися проблеми. Взагалі аплікацій, що таке роблять, є купа, але в кожної з них є якийсь недолік. Зупинився я на двох (недавно появилася ще одна, про це пізніше). Під вінду,як на мене, найкращою є My Heritage Family Tree Builder (http://www.myheritage.com). Основне, що мене спокусило, так це можливість розпізнавання обличчя на фотографіях, а також можливість публікації на сайті MyHeritage. Суттєвим браком є брак української мови і можливість вибирання кодування UTF-8. Справа в тому, що коли родини помішані, одна українська, друга польська чи чеська, то як записувати різні знаки, типу ś,ć,ż, наприклад. В MyHeritage в зв'язку з браком української, доводиться вибирати російську, що дає певні незручності, а при виборі інших неслов'янських мов втрачається кирилиця. Отож або заповнювати все в латинці, або комбінувати, але без спеціальних знаків. Ще одна незручність (а може і зручність), так це те, що дерево записується в ZED форматі (типу архівованого GED), але є можливість експорту в GED.
Під лінукс найкращим є GRAMPS. Гарний інтерфейс, правда нема перекладу, але зато все заповнюється в UTF-8, і нема проблем з польськими знаками. Є купа можливостей експорту, в різних форматах, навіть як http проект.
Третя можливість, так це робить мій родич, він використовує онлайновий білдер http://moikrewni.pl. Там теж брак українського перекладу, але принаймні можна вписувати кирилицю і вона нормально відображається.
Під лінукс найкращим є GRAMPS. Гарний інтерфейс, правда нема перекладу, але зато все заповнюється в UTF-8, і нема проблем з польськими знаками. Є купа можливостей експорту, в різних форматах, навіть як http проект.
Третя можливість, так це робить мій родич, він використовує онлайновий білдер http://moikrewni.pl. Там теж брак українського перекладу, але принаймні можна вписувати кирилицю і вона нормально відображається.
понеділок, 14 січня 2008 р.
Розвідка в Закарпаття, літо 2007
Потрохи збираю порозкидуване. Ці враження вперше були надруковані на Форумі Рідного Міста, тепер вирішив перенести це сюди, докупки. Отже, сама розповідь:
Обговорювалася тема на форумі про поїздку на Закарпаття, були і якісь домовленості, хто з ким і куди їде, але як завжди в останній момент все ся псує, тож і цього разу так само було. Факт той, то що поїхали ми двоє - я та дружина. І це було дуже добре рішення, враховуючи, що для моєї половини закарпаття було терра інкогніта, а для мене воно існувало як дорога, гори та будиночки по селах при дорозі. Я давно вже там не був за остання 10 років, і для мене стало великою несподіванкою просто шикарний стан дороги - гарне покриття при тому що не забуто про добру розмітку. Я вже спереживався, що наші навчилися так робити дороги, але колєга мене заспокоїв, що дорогу клали не то словени, не то словаки
. Я мав можливість поганяти вволю, спиняла мене тільки "контроля радарова" в кріслі поряд 
. До Ужгорода долетіли (з заїздом в замок Паланок в Мукачеві), а там вже почалися проблеми. Якись там був фестиваль танцю, і всі номери були заняті, найдешевше що було, це від 215 гривень, які ми так зразу на самому початку подорожі не хотіли віддавати. Після розмірковування вирішили їхати на Берегове на термальні джерела.
Хочу ще зупинитися щодо замку. Замок класний, фотографії тут . Однак вразило якесь халявський стан того всього. По перше, вхід в замок ніби платний, 5 гривень. Однак незрозуміло чи треба платити чи ні - одні проходили без нічого, жіночка в касі теж якось незрозуміло про ціну сказала, на питання що входить в квиток теж невнятно відповіла, коротше, ми заплатили. Вже в замку якась інша жіночка нам розказала що з квитком можна ходити по всіх музеях. Але толку, якщо на вході в музеї ніхто нічого не не перевіряв, та і не було нікого на входах. Лазити по замку було де, але деякі моменти трафляли, як от засцяні каземати в правому крилі замку. Експозиція така собі, від старовини до першого президента. Я все це перефотографував, можна глянути на фотографіях. Гарна маленька експозиція етнографічного музею і музею на піддашші (звірина Закарпаття).
В Берегово нас чекала несподіванка - термальний басейн закритий на якусь профілактику. Це трафляло не тільки нас, але й усіх, хто приїжджав. Ми десь біля години крутилися там. Виглядало це так: підїжджала машина, народ з кульочками виходив, йшов до входу, потім з відповідними словами вертався і їхав далі. Ми таки вирішили почекати наступного дня, оскільки нам дали 70% гарантії, що завтра буде відкрито. Лишилося знайти де ночувати. Та сама фігня як в Ужгороді - в звязку з тим, що басейн закритий, народ порозпихався по всіх готелях, мотелях і т.д. Ми знайшли 2 км за Берегово гарну віллочку, де був ресторан, флігель, кімнатки, альтаночки винний погрібок і тишина. Було там дві кімнати, одна за 140, друга за 160 грв, вибрали другу бо світліша. Їда дешева, на двох нам досить добре поїсти стало 40 гривень. Поселившись, поїхали назад в Берегово подивитися на місто. Тепер мене трохи доповнить дружина.
Розповідь Іри:
Закарпаття справило враження дуже сильне,тим більше що там я була вперше. Якось ніколи не думала що не зможу порозумітися рідною українською якихось 250 км від Львова на території тієж ж України. Ну я очікувала що напевне буде діалект якийсь, як то завжди є, але аж ніяк не думала що люди в селах говорять угорською. В самому Берегово, місцеве населення українську ніби розуміє, коли їх щось питаєш, а відповідають ламаною російською з сильним акцентом. Коли хочеш з ними щось більше поговорити, ніж просто замовити їжу і попросити рахунок, відповідають стримано (так ніби підбирають в голові слова) і скупо і стараються пошвидше закінчити розмову, звідси роблю висновок, що з українською проблеми. Ще вразило в Берегово і в Берегівському районі, що назви сіл на вказівниках продубльовані угорською мовою, і не тільки назви сіл, це ж саме стосується і назв вулиць а також всіх вивісок типу, стоматолог, адвокат, манікюр педікюр і т.д. На Берегівській районній Раді висять два прапори український та угорський. Цікаво що було би якби ми у Львові повісили на ратуші і на облраді польський прапор
поруч з нашим чи навіть не в Львові а наприклад в Самборі чи в Яворові Тобто для мене Закарпаття - так ніби інша країна. Їздили ми селами, хати будують по іншому, немає двох чи трьохповерхових хатів, як то полюблять нові гуцули (просто з Закарпатської області ми поїхали через Яблунецький перевал на гуцульщину) та галичани, хати в основному одноповрхові, криті червоною черепицею, дах чотиригранний, майже у всіх на вікнах зовнішні важкі жалюзі (які закриваються зсередини, ми пробували розпитати чому, нащо почули що просто так, від сонця), і що саме цікаво що навіть в день коли господарі вдома, ці жалюзі наглухо опущені. Не знаю, або від сонця або від злодіїв. У кожного господаря на подвірї гарний виноградник, пишний бузок, жасмин і багато квітів. Виглядає мальовничо. Потім з Берегово ми поїхали на Іршаву і на Хуст. Тобто ми верталися назад до Львова через Івано-Франківську обл. Їхали через Солотвино, тобто по прикордонній смузі з Румунією, а тут взагалі все по -іншому, хати будують в турецькому стилі, тобто хати вже двоповерхові, дах плоский східцями, назви сіл продубльовані румунською. А це від Берегово десь година їзди. Тобто, вражень море, ще раз повторюся, так наче побувала в іншій країні, навіть двох відразу.
Тепер щодо самого термального басейну в Берегово, купатися коштує 12 грн. з чоловіка без ліміту часу. Чесно кажучи, до виходу в басейн в мене був стрес, ці всі роздягалки, 6 нещасних душів на енну кількість людей, в самій жіночій роздягалці, (чоловік каже,що в чоловічій ніби нормально було) шафки на ключик не закриваються, роздягалка дуже вузька, причому двері в роздягалку до кінця не засуваються, якщо ти раніше прийшла і зайняла шафку вглибині роздягалки, то тобі повезло, а ні - то будеш передягатися на очах у мужиків, які стоять на коридорі, і чекають черги, щоб зайти у свою роздягалку. Перед виходом в сам басейн йдеться через душову, душ з милом - обовязкова вимога. Самих душів 6, а душова займає десь 6 метрів квадратних. Людей маса. Одні виходять, другі заходять, бо душова скрізна. Потім після душової попадєш в таку кімнатку, звідки ніби ще у приміщенні опускаєшся в басейн, йдеш тунелем, а потім ним потрапляєш у відкритий басейн. Так от, у цій кімнаті, підлога якої десь на сантиметр заповнена водою, плаває гора шльопанців,які люди знімають перед тим як опустяться в басейн. Не знаю як вони потім відшуковували свої. Вже сам басейн пів біди ніби, ну в стилі радянських басейнів. Коротше, кругом хаос, але мені дивно, чому такий бардак, якщо басейн заробляє непогані гроші судячи з натовпів бажаючих. Загалом якщо підвести підсумок про подорож на Закарпаття, враховуючи всі плюси і мінуси, їхати вартує, тому що мальовнича краса Карпатских гір і рік, перекриває всі мінуси.
Моє продовження:
Після 25 градусної жари на Яблунецькому перевалі ми виперлися з машини в самих футболках, зюзюн там був рідкісний і на нас дивилися як на прибульців з космосу. Були ми ще в Долині нарцисів біля Хусту, такого особливого враження в мене вона не викликала. А що викликало, так це аж 12 гривень штрафу за зірваний нарцис. Якби було 120 грв, я б до-о-о-бре подумав, чи рвати. А що трафило, так то що туди пускають машини (ясна річ після домовленості і скоріш за все якусь мінімальну взятку) і що незважаючи на ніби пильний догляд за долиною, де-не-де було витолочено біля дороги, де жіноцтво фотографувалося в спокусливих позах.
Ну от, загальне враження позитивне, і скоріш за все, це ми їхали не перший раз в ті краї.
Тепер про проживання в Берегово, ми всюди взяли контактні телефони. Сміло можу рекомендувати в Берегово таке:
Мотель "Жайворонок"- власник з закарпатських русинів, я весь час згадую згадую з якою гордістю він сказав, що він русин, що я аж подумав - а хто я?
Ціни на їду помірні, ніч в готелі починаючи з 120 гривень, бажано наперед замовляти.
Готель "Золота Пава" ціни від 150 грв, ціни на їду помірні, треба домовлятися наперед, тел 03141 2-32-32. Розміщений в центрі, біля висихаючої річечки, місце мальовниче. Недолік, що там часто роблять весілля і всякі імпрези, може бути шумно.
Вілла "Чологань" тел. 03141 4-25-50, 140 і 160 грв, виїзд з Берегово вул. Шевченка на Іршаву, десь кілометрів 2 по дорозі, по лівому боці має бути стара заправка совєтського типу, за нею зразу наліво. Фота тут
Є ще "Шеркерт" мотель, але в нас він не викликав довіри, при дорозі і всякий незрозумілий народ крутиться, то саме можу сказати про мотель "Пілот".
Біля самого спорткомплексу є готель радянського типу, ціни від 25 гривень "бєз удобств" і в пятимісній кімнаті, але там зараз був якись локальний ремонт, ставили склопакети, так що не виключено, що в майбутньому ціни зростуть ну і може сервіс буде кращий.
Рекомендую Жайворонок - дійсно все зроблено суперово і зі смаком, ціни теж не кусаються.
Обговорювалася тема на форумі про поїздку на Закарпаття, були і якісь домовленості, хто з ким і куди їде, але як завжди в останній момент все ся псує, тож і цього разу так само було. Факт той, то що поїхали ми двоє - я та дружина. І це було дуже добре рішення, враховуючи, що для моєї половини закарпаття було терра інкогніта, а для мене воно існувало як дорога, гори та будиночки по селах при дорозі. Я давно вже там не був за остання 10 років, і для мене стало великою несподіванкою просто шикарний стан дороги - гарне покриття при тому що не забуто про добру розмітку. Я вже спереживався, що наші навчилися так робити дороги, але колєга мене заспокоїв, що дорогу клали не то словени, не то словаки
. Я мав можливість поганяти вволю, спиняла мене тільки "контроля радарова" в кріслі поряд . До Ужгорода долетіли (з заїздом в замок Паланок в Мукачеві), а там вже почалися проблеми. Якись там був фестиваль танцю, і всі номери були заняті, найдешевше що було, це від 215 гривень, які ми так зразу на самому початку подорожі не хотіли віддавати. Після розмірковування вирішили їхати на Берегове на термальні джерела.Хочу ще зупинитися щодо замку. Замок класний, фотографії тут . Однак вразило якесь халявський стан того всього. По перше, вхід в замок ніби платний, 5 гривень. Однак незрозуміло чи треба платити чи ні - одні проходили без нічого, жіночка в касі теж якось незрозуміло про ціну сказала, на питання що входить в квиток теж невнятно відповіла, коротше, ми заплатили. Вже в замку якась інша жіночка нам розказала що з квитком можна ходити по всіх музеях. Але толку, якщо на вході в музеї ніхто нічого не не перевіряв, та і не було нікого на входах. Лазити по замку було де, але деякі моменти трафляли, як от засцяні каземати в правому крилі замку. Експозиція така собі, від старовини до першого президента. Я все це перефотографував, можна глянути на фотографіях. Гарна маленька експозиція етнографічного музею і музею на піддашші (звірина Закарпаття).
В Берегово нас чекала несподіванка - термальний басейн закритий на якусь профілактику. Це трафляло не тільки нас, але й усіх, хто приїжджав. Ми десь біля години крутилися там. Виглядало це так: підїжджала машина, народ з кульочками виходив, йшов до входу, потім з відповідними словами вертався і їхав далі. Ми таки вирішили почекати наступного дня, оскільки нам дали 70% гарантії, що завтра буде відкрито. Лишилося знайти де ночувати. Та сама фігня як в Ужгороді - в звязку з тим, що басейн закритий, народ порозпихався по всіх готелях, мотелях і т.д. Ми знайшли 2 км за Берегово гарну віллочку, де був ресторан, флігель, кімнатки, альтаночки винний погрібок і тишина. Було там дві кімнати, одна за 140, друга за 160 грв, вибрали другу бо світліша. Їда дешева, на двох нам досить добре поїсти стало 40 гривень. Поселившись, поїхали назад в Берегово подивитися на місто. Тепер мене трохи доповнить дружина.
Розповідь Іри:
Закарпаття справило враження дуже сильне,тим більше що там я була вперше. Якось ніколи не думала що не зможу порозумітися рідною українською якихось 250 км від Львова на території тієж ж України. Ну я очікувала що напевне буде діалект якийсь, як то завжди є, але аж ніяк не думала що люди в селах говорять угорською. В самому Берегово, місцеве населення українську ніби розуміє, коли їх щось питаєш, а відповідають ламаною російською з сильним акцентом. Коли хочеш з ними щось більше поговорити, ніж просто замовити їжу і попросити рахунок, відповідають стримано (так ніби підбирають в голові слова) і скупо і стараються пошвидше закінчити розмову, звідси роблю висновок, що з українською проблеми. Ще вразило в Берегово і в Берегівському районі, що назви сіл на вказівниках продубльовані угорською мовою, і не тільки назви сіл, це ж саме стосується і назв вулиць а також всіх вивісок типу, стоматолог, адвокат, манікюр педікюр і т.д. На Берегівській районній Раді висять два прапори український та угорський. Цікаво що було би якби ми у Львові повісили на ратуші і на облраді польський прапор
поруч з нашим чи навіть не в Львові а наприклад в Самборі чи в Яворові Тобто для мене Закарпаття - так ніби інша країна. Їздили ми селами, хати будують по іншому, немає двох чи трьохповерхових хатів, як то полюблять нові гуцули (просто з Закарпатської області ми поїхали через Яблунецький перевал на гуцульщину) та галичани, хати в основному одноповрхові, криті червоною черепицею, дах чотиригранний, майже у всіх на вікнах зовнішні важкі жалюзі (які закриваються зсередини, ми пробували розпитати чому, нащо почули що просто так, від сонця), і що саме цікаво що навіть в день коли господарі вдома, ці жалюзі наглухо опущені. Не знаю, або від сонця або від злодіїв. У кожного господаря на подвірї гарний виноградник, пишний бузок, жасмин і багато квітів. Виглядає мальовничо. Потім з Берегово ми поїхали на Іршаву і на Хуст. Тобто ми верталися назад до Львова через Івано-Франківську обл. Їхали через Солотвино, тобто по прикордонній смузі з Румунією, а тут взагалі все по -іншому, хати будують в турецькому стилі, тобто хати вже двоповерхові, дах плоский східцями, назви сіл продубльовані румунською. А це від Берегово десь година їзди. Тобто, вражень море, ще раз повторюся, так наче побувала в іншій країні, навіть двох відразу.Тепер щодо самого термального басейну в Берегово, купатися коштує 12 грн. з чоловіка без ліміту часу. Чесно кажучи, до виходу в басейн в мене був стрес, ці всі роздягалки, 6 нещасних душів на енну кількість людей, в самій жіночій роздягалці, (чоловік каже,що в чоловічій ніби нормально було) шафки на ключик не закриваються, роздягалка дуже вузька, причому двері в роздягалку до кінця не засуваються, якщо ти раніше прийшла і зайняла шафку вглибині роздягалки, то тобі повезло, а ні - то будеш передягатися на очах у мужиків, які стоять на коридорі, і чекають черги, щоб зайти у свою роздягалку. Перед виходом в сам басейн йдеться через душову, душ з милом - обовязкова вимога. Самих душів 6, а душова займає десь 6 метрів квадратних. Людей маса. Одні виходять, другі заходять, бо душова скрізна. Потім після душової попадєш в таку кімнатку, звідки ніби ще у приміщенні опускаєшся в басейн, йдеш тунелем, а потім ним потрапляєш у відкритий басейн. Так от, у цій кімнаті, підлога якої десь на сантиметр заповнена водою, плаває гора шльопанців,які люди знімають перед тим як опустяться в басейн. Не знаю як вони потім відшуковували свої. Вже сам басейн пів біди ніби, ну в стилі радянських басейнів. Коротше, кругом хаос, але мені дивно, чому такий бардак, якщо басейн заробляє непогані гроші судячи з натовпів бажаючих. Загалом якщо підвести підсумок про подорож на Закарпаття, враховуючи всі плюси і мінуси, їхати вартує, тому що мальовнича краса Карпатских гір і рік, перекриває всі мінуси.
Моє продовження:
Після 25 градусної жари на Яблунецькому перевалі ми виперлися з машини в самих футболках, зюзюн там був рідкісний і на нас дивилися як на прибульців з космосу. Були ми ще в Долині нарцисів біля Хусту, такого особливого враження в мене вона не викликала. А що викликало, так це аж 12 гривень штрафу за зірваний нарцис. Якби було 120 грв, я б до-о-о-бре подумав, чи рвати. А що трафило, так то що туди пускають машини (ясна річ після домовленості і скоріш за все якусь мінімальну взятку) і що незважаючи на ніби пильний догляд за долиною, де-не-де було витолочено біля дороги, де жіноцтво фотографувалося в спокусливих позах.
Ну от, загальне враження позитивне, і скоріш за все, це ми їхали не перший раз в ті краї.
Тепер про проживання в Берегово, ми всюди взяли контактні телефони. Сміло можу рекомендувати в Берегово таке:
Мотель "Жайворонок"- власник з закарпатських русинів, я весь час згадую згадую з якою гордістю він сказав, що він русин, що я аж подумав - а хто я?
Ціни на їду помірні, ніч в готелі починаючи з 120 гривень, бажано наперед замовляти.
Готель "Золота Пава" ціни від 150 грв, ціни на їду помірні, треба домовлятися наперед, тел 03141 2-32-32. Розміщений в центрі, біля висихаючої річечки, місце мальовниче. Недолік, що там часто роблять весілля і всякі імпрези, може бути шумно.
Вілла "Чологань" тел. 03141 4-25-50, 140 і 160 грв, виїзд з Берегово вул. Шевченка на Іршаву, десь кілометрів 2 по дорозі, по лівому боці має бути стара заправка совєтського типу, за нею зразу наліво. Фота тут
Є ще "Шеркерт" мотель, але в нас він не викликав довіри, при дорозі і всякий незрозумілий народ крутиться, то саме можу сказати про мотель "Пілот".
Біля самого спорткомплексу є готель радянського типу, ціни від 25 гривень "бєз удобств" і в пятимісній кімнаті, але там зараз був якись локальний ремонт, ставили склопакети, так що не виключено, що в майбутньому ціни зростуть ну і може сервіс буде кращий.
Рекомендую Жайворонок - дійсно все зроблено суперово і зі смаком, ціни теж не кусаються.
Декодери,енкодери,конвертери,плеєри, ріп під Лінукс
В грудні 2007 року я започаткував тему в форумі для Української Шари про декодери, плейери, ріпання і т.д. під Лінукс. Як я і підозрював, позиції мастая не є сильними - на форумі не один я такий, і тема поступово заповнюється, і, надіюся, принесе людям користь.
неділю, 13 січня 2008 р.
KDE 4
Нет сколихнуло повідомлення, що вийшов нарешті 4-й реліз KDE. Я вже розігнався ставити його собі, але після прочитання форуму на лінукс.орг.юей мене трохи попустило, тим більше, що згадав свої експерименти з альфа і бета версіями KDE 4. Як на мої потреби, то і XFCE мені цілком стає, а KDE то вже так, більше для якоїсь візуалізації та зручності. Хоча невідомо, можливо і зберуся з духом і спробую новий продукт.
неділю, 6 січня 2008 р.
Hardy Heron і мій комп
Вчора я щось не витримав і вирішив оновити систему звичайним "update-manager -d" до Ubuntu Hardy Heron. Особливо нічого не відбулося, досить довгенько все вантажило, раз вибило, довелося ще раз запустити. На разі ніяких особливих змін я не відчув, ну хіба що compiz перестав працювати, та не ставиться повністю пакет OpenOffice.org із-за якихось там проблем з залежностями. Довелося кусками поставити без openoffice.org-base. Вроді швидше почала працювати KDE-єшна розкладка клавіатури, нема затримок. Ядро стало 2.6.24-2. Моя вебкамера піднялася відразу (значить драйвер йде разом з ядром, це тішить). Решта ніби все лишилося на місці. Тестую я лише один день, відповідно і вражень малувато :-).
Стус
Сьогодні не тільки Свят-вечір, сьогодні ще й роковини з дня народження Василя Стуса. Не шанує своїх синів Україна.
Підписатися на:
Дописи (Atom)