понеділок, 14 січня 2008 р.

Розвідка в Закарпаття, літо 2007

Потрохи збираю порозкидуване. Ці враження вперше були надруковані на Форумі Рідного Міста, тепер вирішив перенести це сюди, докупки. Отже, сама розповідь:

Обговорювалася тема на форумі про поїздку на Закарпаття, були і якісь домовленості, хто з ким і куди їде, але як завжди в останній момент все ся псує, тож і цього разу так само було. Факт той, то що поїхали ми двоє - я та дружина. І це було дуже добре рішення, враховуючи, що для моєї половини закарпаття було терра інкогніта, а для мене воно існувало як дорога, гори та будиночки по селах при дорозі. Я давно вже там не був за остання 10 років, і для мене стало великою несподіванкою просто шикарний стан дороги - гарне покриття при тому що не забуто про добру розмітку. Я вже спереживався, що наші навчилися так робити дороги, але колєга мене заспокоїв, що дорогу клали не то словени, не то словаки :wow:. Я мав можливість поганяти вволю, спиняла мене тільки "контроля радарова" в кріслі поряд :lol:. До Ужгорода долетіли (з заїздом в замок Паланок в Мукачеві), а там вже почалися проблеми. Якись там був фестиваль танцю, і всі номери були заняті, найдешевше що було, це від 215 гривень, які ми так зразу на самому початку подорожі не хотіли віддавати. Після розмірковування вирішили їхати на Берегове на термальні джерела.

Хочу ще зупинитися щодо замку. Замок класний, фотографії тут . Однак вразило якесь халявський стан того всього. По перше, вхід в замок ніби платний, 5 гривень. Однак незрозуміло чи треба платити чи ні - одні проходили без нічого, жіночка в касі теж якось незрозуміло про ціну сказала, на питання що входить в квиток теж невнятно відповіла, коротше, ми заплатили. Вже в замку якась інша жіночка нам розказала що з квитком можна ходити по всіх музеях. Але толку, якщо на вході в музеї ніхто нічого не не перевіряв, та і не було нікого на входах. Лазити по замку було де, але деякі моменти трафляли, як от засцяні каземати в правому крилі замку. Експозиція така собі, від старовини до першого президента. Я все це перефотографував, можна глянути на фотографіях. Гарна маленька експозиція етнографічного музею і музею на піддашші (звірина Закарпаття).

В Берегово нас чекала несподіванка - термальний басейн закритий на якусь профілактику. Це трафляло не тільки нас, але й усіх, хто приїжджав. Ми десь біля години крутилися там. Виглядало це так: підїжджала машина, народ з кульочками виходив, йшов до входу, потім з відповідними словами вертався і їхав далі. Ми таки вирішили почекати наступного дня, оскільки нам дали 70% гарантії, що завтра буде відкрито. Лишилося знайти де ночувати. Та сама фігня як в Ужгороді - в звязку з тим, що басейн закритий, народ порозпихався по всіх готелях, мотелях і т.д. Ми знайшли 2 км за Берегово гарну віллочку, де був ресторан, флігель, кімнатки, альтаночки винний погрібок і тишина. Було там дві кімнати, одна за 140, друга за 160 грв, вибрали другу бо світліша. Їда дешева, на двох нам досить добре поїсти стало 40 гривень. Поселившись, поїхали назад в Берегово подивитися на місто. Тепер мене трохи доповнить дружина.


Розповідь Іри:

Закарпаття справило враження дуже сильне,тим більше що там я була вперше. Якось ніколи не думала що не зможу порозумітися рідною українською якихось 250 км від Львова на території тієж ж України. Ну я очікувала що напевне буде діалект якийсь, як то завжди є, але аж ніяк не думала що люди в селах говорять угорською. В самому Берегово, місцеве населення українську ніби розуміє, коли їх щось питаєш, а відповідають ламаною російською з сильним акцентом. Коли хочеш з ними щось більше поговорити, ніж просто замовити їжу і попросити рахунок, відповідають стримано (так ніби підбирають в голові слова) і скупо і стараються пошвидше закінчити розмову, звідси роблю висновок, що з українською проблеми. Ще вразило в Берегово і в Берегівському районі, що назви сіл на вказівниках продубльовані угорською мовою, і не тільки назви сіл, це ж саме стосується і назв вулиць а також всіх вивісок типу, стоматолог, адвокат, манікюр педікюр і т.д. На Берегівській районній Раді висять два прапори український та угорський. Цікаво що було би якби ми у Львові повісили на ратуші і на облраді польський прапор:sing: поруч з нашим:sing: чи навіть не в Львові а наприклад в Самборі чи в Яворові:sing: Тобто для мене Закарпаття - так ніби інша країна. Їздили ми селами, хати будують по іншому, немає двох чи трьохповерхових хатів, як то полюблять нові гуцули (просто з Закарпатської області ми поїхали через Яблунецький перевал на гуцульщину) та галичани:sing:, хати в основному одноповрхові, криті червоною черепицею, дах чотиригранний, майже у всіх на вікнах зовнішні важкі жалюзі (які закриваються зсередини, ми пробували розпитати чому, нащо почули що просто так, від сонця), і що саме цікаво що навіть в день коли господарі вдома, ці жалюзі наглухо опущені. Не знаю, або від сонця або від злодіїв. У кожного господаря на подвірї гарний виноградник, пишний бузок, жасмин і багато квітів. Виглядає мальовничо. Потім з Берегово ми поїхали на Іршаву і на Хуст. Тобто ми верталися назад до Львова через Івано-Франківську обл. Їхали через Солотвино, тобто по прикордонній смузі з Румунією, а тут взагалі все по -іншому, хати будують в турецькому стилі, тобто хати вже двоповерхові, дах плоский східцями, назви сіл продубльовані румунською. А це від Берегово десь година їзди. Тобто, вражень море, ще раз повторюся, так наче побувала в іншій країні, навіть двох відразу.

Тепер щодо самого термального басейну в Берегово, купатися коштує 12 грн. з чоловіка без ліміту часу. Чесно кажучи, до виходу в басейн в мене був стрес, ці всі роздягалки, 6 нещасних душів на енну кількість людей, в самій жіночій роздягалці, (чоловік каже,що в чоловічій ніби нормально було) шафки на ключик не закриваються, роздягалка дуже вузька, причому двері в роздягалку до кінця не засуваються, якщо ти раніше прийшла і зайняла шафку вглибині роздягалки, то тобі повезло, а ні - то будеш передягатися на очах у мужиків, які стоять на коридорі, і чекають черги, щоб зайти у свою роздягалку. Перед виходом в сам басейн йдеться через душову, душ з милом - обовязкова вимога. Самих душів 6, а душова займає десь 6 метрів квадратних. Людей маса. Одні виходять, другі заходять, бо душова скрізна. Потім після душової попадєш в таку кімнатку, звідки ніби ще у приміщенні опускаєшся в басейн, йдеш тунелем, а потім ним потрапляєш у відкритий басейн. Так от, у цій кімнаті, підлога якої десь на сантиметр заповнена водою, плаває гора шльопанців,які люди знімають перед тим як опустяться в басейн. Не знаю як вони потім відшуковували свої. Вже сам басейн пів біди ніби, ну в стилі радянських басейнів. Коротше, кругом хаос, але мені дивно, чому такий бардак, якщо басейн заробляє непогані гроші судячи з натовпів бажаючих. Загалом якщо підвести підсумок про подорож на Закарпаття, враховуючи всі плюси і мінуси, їхати вартує, тому що мальовнича краса Карпатских гір і рік, перекриває всі мінуси.

Моє продовження:

Після 25 градусної жари на Яблунецькому перевалі ми виперлися з машини в самих футболках, зюзюн там був рідкісний і на нас дивилися як на прибульців з космосу. Були ми ще в Долині нарцисів біля Хусту, такого особливого враження в мене вона не викликала. А що викликало, так це аж 12 гривень штрафу за зірваний нарцис. Якби було 120 грв, я б до-о-о-бре подумав, чи рвати. А що трафило, так то що туди пускають машини (ясна річ після домовленості і скоріш за все якусь мінімальну взятку) і що незважаючи на ніби пильний догляд за долиною, де-не-де було витолочено біля дороги, де жіноцтво фотографувалося в спокусливих позах.

Ну от, загальне враження позитивне, і скоріш за все, це ми їхали не перший раз в ті краї.

Тепер про проживання в Берегово, ми всюди взяли контактні телефони. Сміло можу рекомендувати в Берегово таке:

Мотель "Жайворонок"- власник з закарпатських русинів, я весь час згадую згадую з якою гордістю він сказав, що він русин, що я аж подумав - а хто я?
Ціни на їду помірні, ніч в готелі починаючи з 120 гривень, бажано наперед замовляти.

Готель "Золота Пава" ціни від 150 грв, ціни на їду помірні, треба домовлятися наперед, тел 03141 2-32-32. Розміщений в центрі, біля висихаючої річечки, місце мальовниче. Недолік, що там часто роблять весілля і всякі імпрези, може бути шумно.

Вілла "Чологань" тел. 03141 4-25-50, 140 і 160 грв, виїзд з Берегово вул. Шевченка на Іршаву, десь кілометрів 2 по дорозі, по лівому боці має бути стара заправка совєтського типу, за нею зразу наліво. Фота тут

Є ще "Шеркерт" мотель, але в нас він не викликав довіри, при дорозі і всякий незрозумілий народ крутиться, то саме можу сказати про мотель "Пілот".

Біля самого спорткомплексу є готель радянського типу, ціни від 25 гривень "бєз удобств" і в пятимісній кімнаті, але там зараз був якись локальний ремонт, ставили склопакети, так що не виключено, що в майбутньому ціни зростуть ну і може сервіс буде кращий.

Рекомендую Жайворонок - дійсно все зроблено суперово і зі смаком, ціни теж не кусаються.

1 коментар:

Anatoli Sakhnik сказав...

Об’єктивно майже з усім згоден, але насправді мені сподобалося. Побутових зручностей і вдома вистачає, чого по них їхати за тисячу кілометрів?

Угорців там насправді тільки третя частина, чи то мені не так часто траплялися. В них якраз і принада краю.

Google Analytics