Показ дописів із міткою ровер. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ровер. Показати всі дописи

вівторок, 14 березня 2017 р.

Коротка історія велосипедів (роверів) MTB

Прототипи велосипедів беруть початок від кінця XVIII століття, однак ними не можна було управляти. Після винайдення керівниці настала пора на застосування м'язової сили, яка дозволяла їхати з швидкістю кільканадцять кілометрів за годину. Але при цьому треба було відпихатися від землі ногами. Форма велосипеда, яка сьогодні знана всім, повстала щойно під кінець XIX століття. Винайдено шприхи, ланцюгову передачу і педалі. Першим концепцію сучасного велосипеда опрацював John Kemp Starley і назвав його ровер (rover), тобто "мандрівник-блукач". Звідси і походить назва велосипеда, яка прижилася на Західній Україні і яку буду використовувати далі. Наступні зміни в роверах здебільшого були спрямовані на підвищення комфорту їзди і дрібними технічними покращеннями.
Ровер знайшов своє застосування в спорті, де вимагалося значне прикладання сили, вже в 30 роках минулого століття. Однак це були ровери, які мали звичайну класичну геометрію рами, покришки без візерунку, керівницю як у шосейниках, без амортизації і добрих гальм. Це все вимагало величезної віртуозності і вмінь, а про комфорт і безпеку взагалі не було що говорити. Порівняти марафон з 50х XX століття і 2005 року можна на двох відео нижче:



 На цьому відео можна переглянути історію так званих кланкерсів, групи ентузіастів застосування роверів в горах, які намагалися змодифікувати ровер під свої потреби:

Нарешті в 70-х роках в Каліфорнії Gary Fisher запроектував перші ровери, призначені суто для гірських теренів. Більше того, своє хобі він перетворив у бізнес, відкривши фірму, яка займалася продукуванням і продажем готових моделей. Це стало переломом у велоспорті. Нові конструкції вже більше відповідали очікуванням роверистів, додалися нові конструктивні елементи і напрямки: рами намагалися робити легкими і водночас міцними; появився підсиділ, який дав можливість регулювати висоту сідла; появились переклюки і манетки; появились гальма типу кантілевер, потім більш солідніші. Появились ровери суто для фрірайду, давнхілу, кроскантрі і інших підвидів.
Кожного року появляються якісь свої новинки, і передбачити, куди заведе ця дорога, неможливо.

понеділок, 30 січня 2017 р.

Лічильник каденсу з найпростішого роверового лічильника швидкості

Щось спало мені на думку, що може і непотрібно затіяв я всю ту катавасію з універсальним роверовим лічильником за 50 євро. Кожен по різному виходить з ситуації. Недавно крутив я в руках найпростіший лічильник, який міряє тільки швидкість, і спало мені на думку, що можна його досить просто переробити на лічильник каденсу, які чомусь дуже дорогі. Ну дійсно розважимо. Що таке каденс? Це один оберт за одну хвилину. Лічильник показує швидкість в км/год. Припустимо, що ми бажаємо замість показів швидкості мати покази оборотів. Тобто один оборот мав би показуватися як 1 км/год. Він має відбуватися за 1 хвилину. Щоб мати цю швидкість 1 км/год потрібно виконати 60 оборотів за 60 хв = 1 година. Тоді обвід колеса має бути 1000 м/60 оборотів=16.66666(6) м, або 16.667, якщо заокруглити. Тепер все просто - це число впроваджуємо до лічильника в якості обводу колеса, чіпляємо магніти на корби хитунів і вйо в подорож.

ПС. От написав, закинув в інтернет, а потім подивився, що це абсолютно не відкриття Америки, є купа описів. Але нічого, нехай буде, принаймні опису рецепту українською я не знайшов.

субота, 17 грудня 2016 р.

Проект роверового лічильника на базі смартфону Sony Experia X8. Частина 3.

Частина 1
Частина 2
Сьогодні прийшов перший з замовлених гаджетів, а саме сенсор каденсу і швидкості. Почав підключати до смартфону, виявилося, що не все так просто. По перше, треба ще встановити дві програмки, а саме Ant+ Plugins Service, друга то Ant Radio Service, які містять необхідні бібліотеки і сервіси для Андроїда. Можна apk потягнути з інтернету. По встановленню обох відкриваємо OruxMaps і в загальних налаштуваннях сенсорів шукаємо наш сенсор, махаючи магнітом біля сенсора. Теоретично після цього все має працювати автоматично. Тикаємо на кнопку "змійку", включаємо Ant+ і вибираємо наш сенсор. Бажано ще налаштувати OruxMaps, щоб він виводив потрібні покази сенсорів на екран.
ПС Цікаво, що на мому робочому смартфоні Asus Zenfone Max після встановлення цих двох згаданих вище програм сенсор без проблем викрився і запрацював в Strava! Це я до того, що в жодній специфікації по смартфону я не знайшов найменшої згадки, що в ньому є сенсор Ant+. Добре знати.

Частина 4

вівторок, 15 листопада 2016 р.

Проект роверового лічильника на базі смартфону Sony Experia X8. Частина 1.

Чесно, ціна Garmin'ів зашкалює, навіть тих нижчих версій. Дивився я теж в сторону Mio Cyclo 505 HC, але це теж недешевий варіант, а до того є ще обмеження по картах. Mio випускається з комплектацією двох регіонів - Сходу і Заходу. Маючи карти Східної Європи не поставиш додатково карти Західної, і навпаки. Ну і ще до того не вдасться додаткові карти додати, бо малий об'єм пам'яті, а слота на SD-карту немає.

вівторок, 5 липня 2016 р.

Тест керівниці Hylix MTB

Десь так років 5 тому на ринку появилися різні запчастини для ровера з карбону під маркою Hylix. Саме в цей час почали появлятися різні запити на форумах щодо якості компонент цієї фірми. Хоч офіційної сторінки Hylix на даний момент так і не існує, однак товару від них повно.

субота, 16 січня 2016 р.

Тест термобідону Elite Deboyo 500 ml 12H

Хочу написати короткий відгук про термофлягу Elite Deboyo.
Відразу хочу сказати, якщо комусь вдасться десь трафити на неї на розпродажі - беріть! Вона вартує того. Ціна її коливається біля 25-35$, але
на розпродажі можна купити і за половину ціни, що мені якось вдалося.

понеділок, 4 січня 2016 р.

Шосейний ровер Koga Miyata Gran Racer 1994 року

Цей шикарний шосейник потрапив мені в руки випадково. Як тільки я побачив його кольори, то зрозумів, що він мусить бути мій. І це синьо-жовте чудо дійсно є суперове. А взагалі я спочатку думав, що Koga Miyata це японська фірма. Насправді не все так просто.

понеділок, 10 листопада 2014 р.

Програма для зчитування треків з GPS watch типу Crane, GPS Nav II, Aldi

Нарешті появилася людина, яка розшифрувала дані з тих типів (Crane, GPS Nav II, Aldi) пульсометрів з годинником і GPS під Linux.  Сама програмка, вірніше серія скриптів, міститься тут: https://github.com/mru00/GpsWatch , на разі це тільки початкова розробка, яка, тим не менше, працює! Я створив пакунок для Archlinux, назвав його gpswatch. Працює наступним чином:
$gpswatch якась_назва_файлу_для_треку
Експорт відбувається у два файли, один з них у форматі gpx, а другий у форматі tcx. Далі можна спокійно ці файли завантажити на якийсь візуалізатор треків, типу Strava чи, наприклад, переглянути в MyTourBook.
Фактично старого XP, який гніздився у мене на одному з компів, мені вжене потрібно, його я використовував власне тільки для екпорту треків з цього пристрою.

Оновлення 11.11.2014: Старі скрипти вже не актуальні, все переписано на c++, відповідно створено новий клієнт для Achlinux.

неділя, 18 травня 2014 р.

Коник на базі польської рами Accent Peak 29

Це мій перший ровер, власноручно зібраний з деталей. Починалося все з того, що в мене для цього діла назбиралася сума в 1к євро, в межах якої я збирався складати собі відповідний роверець "під себе".

вівторок, 24 вересня 2013 р.

Перипетії з пульсометром з GPS

Сталося нарешті. До повного щастя мені бракувало якогось пульсометра для контролю праці серця. Однак ціни на такі пристрої, які б співпрацювали зі Strava, досить високі. В основному це Garmin'и з купою примочок і функцій. В принципі, мене цікавило тільки дві функції: запис праці серця під час їзди на велосипеді і синхронізація цього запису з треком. Ну і, звісно, щоб це можна було потім завантажити на Strava. Серед усіх програм, незважаючи на обмаль співпрацюючих зовнішніх пристроїв, Strava найбільше мені припала до густу. Детальний кількатижневий пошук дав кілька результатів, серед яких вибрав оцей NAV MASTER II HRM з GPS. Купував вживаний, обійшовся він мені в 40 євро.
Тепер про технічні деталі. Прилад робить все, що мені потрібно. До цього годинника в парі йде прога Gps_Master, яка синхронізується з ним і дає можливість звантажувати, аналізувати і експортувати треки та іншу інформацію. Одна штука, що з wine під Linux як на разі працювати не хоче, але над цим посилено працюю. Прога дає можливість експортувати треки в форматі .gpx, .csv, .tkl, .pth, .nmea та .kml. Мене в першу чергу цікавив .csv, оскільки там якраз була вся потрібна мені інформація. Яку, звичайно, треба було переконвертувати у відповідний формат для Stava, яка, на зло, приймає тільки .gpx та .tcx. З них .gpx містить тільки інформацію про трек, а от .tcx вже містить інфу про трек, биття серця і ще купу всякого. Треба було, отже, конвертувати в .tcx. Ось тут і почалися граблі. Якогось людського готового конвертера я не знайшов, тому взяв за основу зразок файлу .tcx,  пригадав трохи роботу awk і sed, і в результаті на швидку руку був написаний скрипт, який робить цю роботу.  Назвав скрипт csv2tcx.sh, конвертуємо так:
$ csv2tcx.sh файл.csv
і завантажуємо на Strava. Вуаля!



24.09.2013. Виявилося, що таки той пульсометр добре робить свою роботу. Коли відключений монітор серця, тоді в файл .gpx містить тільки точки траси. Коли ж він включений, тоді в .gpx файлі появляється запис, типу
<gpxtpx:hr>74</gpxtpx:hr>
який відповідає за удари серця. Ну і зрозуміло, що це все діло гарно обробляється Strava. Ну але нічого, повправлявся в написанні скриптів сортування :-)

середа, 18 липня 2012 р.

Скалкі Твардовскєґо

 Сьогоднішня поїздка не була якоюсь особливою. Знявся сильний вітер, доводилося трохи потрудитися, щоб переборювати пориви. Єдине, що було цікаве - це алейки в урочищі Скалки Твардовскєґо:
 Вся оця містина міститься отут:

Переглянути більшу мапу
У цьому парку є алея Елвіса Преслі. Я спеціально зупинився, щоб сфоткати пам’ятник:

субота, 7 липня 2012 р.

Навколо Волі Юстовської

Сьогоднішня поїздка мала на меті пагорб в Лясі Вольському, але я промахнувся дорогою і з цього нічого не вийшло. Спочатку їхав біля Рудави, однієї з приток Вісли. Нижче міст над Рудавою біля Костьолу Найсвятішого Сальватора:
Так виглядає костел з берега Рудави:
Виїхав до автобану A4 навколо Кракова:
Думаєте костел? Це - один з корпусів Ягеллонського університету, Європеїстика чи щось в тому роді. Але теж там є шикарна тераса з чудовими виглядами, на якій якийсь ресторанчик орендує місця для столиків:
Кілька панорамних фоток з Скалок Твардовськєго (інша назва - Закшувек). Так називається глибочезний кар’єр і вапняні гори навколо нього.

Кулька літає над Краковом:

Знак показує, що нєфіг лазити по берегах - внизу глибочезне урвисько:

А це, власне, сам Закшувек. Місця там дійсно мальовничі. Зараз територія огороджена парканом, бо кожного року хтось звалювався з берега. Правда, як в кожному паркані, в ньому купа дірок, чим користується місцевий люд, щоб похлюпатися в холодній прозорій воді.





пʼятниця, 6 липня 2012 р.

Вечірня поїздка після довгоочікуваного дощу

Кілька фот з сьогоднішньої вечірньої поїздки. Нарешті впав дощ, можна було спокійно їхати. Нижче Котлярський міст:
 Повітряна кулька на правому березі Вісли. На ній піднімають на 130 метрів і показують Краків. Вірніше, дивишся сам, пересуваючись всередині гондоли:
 Ще один міст, тим разом Звєжинєцкій. Зліва по надвіслянських протиповеневих валах проходить асфальтована велосипедна доріжка, що проводить аж до Тиньца. Наскільки знаю, в Кракові діє ініціатива, за якою по всіх валах мають проходити велосипедні доріжки. Ініціатива суперова, хочу сказати, що роблять доріжки по всіх правилах, майже як дорогу, з кількома шарами гравію, ізоляцією і двома шарами асфальту (мав якось можливість поспостерігати за прокладанням однієї доріжки по валу).
 Це з того ж мосту, але вже інша сторона. Видно один з найдорожчих Краківських районів - Сальватор. Інший такий район - відразу за Сальватором, називається Ляс Вольський.

Що то є ровер

четвер, 5 липня 2012 р.

До Тиньца

Проїхався сьогодні туди і назад до однієї мальовничої місцини - Тинєцкого Абатства. Їхав вздовж берега Вісли, треба було переїхати міст:
А це, власне, і саме абатство. Основна маса туристів їздить до нього звичайним шляхом - або добирається машиною, або катерами від пристані коло Вавелю, або велосипедною доріжкою. Мало хто знає, що найкращі місцини - якраз з протилежного берега, де видно кляштор на крутих залишках Юрської епохи. Щоб туди заїхати, потрібно пиляти по трасі до сільця Пекари, де знайти з’їзд до протиповеневих валів, переїхати їх - і відкриється отакий вигляд:


вівторок, 26 червня 2012 р.

Просто катання

Вирішив прокататися місцинами, де катаються тільки на квадроциклах. Однак місцини виявилися досить таки мальовничі. Не можу втриматися і не виставити кілька фоток.

 Така от облагороджена місцинка з виглядом як на фоті вище.
 Не ризикнув спускатися з цієї гірки на мому старому роверці.
 

неділя, 24 червня 2012 р.

Велосипедист — біда для економіки

Via публікації Констянтина Лєбєдєва, переклав українською.

Велосипедист — біда для економіки. Він не купляє автомобіля і не бере під нього кредит. Не купляє бензин. Не користується послугами ремонтних майстерень. Не страхує «цивільну відповідальність». Не користується платними стоянками. Не страждає от ожиріння. Та він ще й здоровий, чорт забирай! Здорові люди не потрібні для економіки. Вони не купляють ліки. Вони не ходять до приватних лікарів. Вони не збільшують ВВП.

субота, 23 червня 2012 р.

Катання на пагорб Кракуса

Мне вже давно приваблював той пагорб, який я постійно бачив з вікна, проїжджаючи машиною алеєю Повстаньцув Шьльонскіх в напрямку вулиці Новогутської.

Google Analytics