пʼятниця, 28 грудня 2007 р.
вівторок, 25 грудня 2007 р.
Firefox 3.0 - враження
Чомусь в репозиторіях Ґутсі була версія вогнелиса 3.0~alpha1, до якої не хотів ставитися файл української локалізації. Довелося викинути цілий пакет і просто розархівувати файл з сайту Вогнелиса версією 3.0~b2, до якого пасувала вже локалізація з http://mozilla.org.ua, в директорію /usr/local/lib/firefox-3.0b2 (саме цей шлях був прописаний в скрипті, що запускає Вогнелиса. Очевидно, що його можна спокійно поміняти). Ну і потім зробити символьний лінк з /usr/local/lib/firefox-3.0b2/firefox на /usr/local/bin/firefox i перейменувати або викинути /usr/bin/firefox.
понеділок, 24 грудня 2007 р.
Кутя по польськи
пʼятниця, 21 грудня 2007 р.
Nvidia і hibernate в Ubuntu
Option "NvAGP" "1"в секції "Device" в xorg.conf зняла проблему відразу.
VDR, dxr3, затримка або злітання зображення при переключанні каналів
* OSD instability, flicker, tearing colors etc can in some cases to some extent be reduced by using (increasing) the OSD flush rate option in plugin settings. For many people, using the skinelchi plugin or the text2skin plugin with the enElchi skin has been reported to work much better than other skins (even with OSD flush rate set to 0).
Далі зрозуміло, я встановив плагін vdr-plugin-skinelchi, поміняв в настройках шкірку на skinelchi і все прийшло в норму, зривання зображення майже не помітне.
Висновок - документацію ТРЕБА читати.
Оптимізація Кубунту
четвер, 1 листопада 2007 р.
Про нову версію 1.5.x VDR
Ящо хтось цікавиться тестуванням, то може спробувати, інформація про те є тут http://www.vdr-portal.de/board/thread.php?threadid=69888, правда, німецькою мовою, але використавши перекладач, можна легко прочитати про все необхідне для інсталяції експериментальної версії.
неділя, 28 жовтня 2007 р.
Lirc i VDR
Перше потрібно встановити пакет lirc
$ sudo apt-get install lirc
Далі просто налаштувати його, стягнувши правильний файл конфігурації для вашого пульта з http://lirc.sourceforge.net/remotes/ і записати його як /etc/lirc/lircd.conf. Далі відповідно відредагувати /etc/lirc/hardware.conf . Мій виглядає таким чином (коментарії червоним)
Потім перезапустити lirc:
$ sudo /etc/init.d/lirc restart
і переконатися що працює все правильно, запустивши таку команду і понатискавши кнопки на пульті:
$ irw
Далі перезапустити VDR. Якщо все зроблено правильно, то запуститься меню навчання VDR розуміти команди з пульта. Якщо ж нема нічого, то переконатися, що VDR запущене з опцією --lirc:
$ ps xuawf | grep vdr
якщо так, то зупинити VDR:
$/etc/init.d/vdr stop
витерти файл remote.conf
$ rm /etc/vdr/remote.conf /var/lib/vdr/remote.conf
і перезапустити VDR:
$/etc/init.d/vdr start
четвер, 25 жовтня 2007 р.
Установка та настройка VDR на Ubuntu Gutsy
Я виходив з наступного: Dell OptiPlex GX1, специфікація така:
Microprocessor types | Intel Pentium II microprocessor with MMX™ technology or Intel Pentium III microprocessor |
Microprocessor speeds | 266, 333, 350, 400, or 450 MHz (Pentium II); 450, 500, 550, or 600 MHz (Pentium III) |
Internal cache | KB (16-KB data cache, 16-KB instruction cache) |
L2 cache memory | 512-KB pipeline burst, 4-way set-associative, write-back SRAM |
Audio Model | Crystal Semiconductor |
Audio Chip set | CS4236 |
Video type | integrated ATI Rage Pro (AGP 2X) graphics |
Video memory | 4 MB standard (upgradable to 8 MB) SGRAM |
RAM | 128 MB |
Відеокарта не мала ТВ-виходу, тому я поїхав на базар і купив (пощастило!) RealMagic Hollywood Plus. Про те, що я купив взагалі суперову карту, я взнав лише вдома, коли переглядав інфу, що ж я все таки купив. Але просто не хотілося вертатися з порожніми руками з базару, а старих PCI відео-карт з ТВ-виходом я на цілому базарі не знайшов.
До цього всього ще була докуплена СкайСтар2 SAT-S карта. По цій карті я знайшов наступні важливі лінки:
The UnOfficial Sigma Designs Hollywood Plus FAQ
Вывод видео со SKYSTAR 1 через RealMagic Hollywood Plus на телевизор
Драйвера (Вінда)
Детальний опис карти з малюнками.
Уважне читання форуму http://www.allrussian.info/board.php?boardid=61 нарешті привели до того, що я зміг практично без особливих труднощів поставити VDR на цей комп і перетворити його в непоганий медіацентр. Ставив я його на Убунту, оскільки маю досить великий досвід з цією системою. Ставити образ arVDR я не хотів - він базований на старому debian-sarge, а мені хотілося щось нове, ну і мати поле для екпериментів.
Приступив я стандартно. Стягнув з нету netinstall образ, записав на компакт-диск, і з нього запустив інсталяцію системи. Комп був підключений до нету через кабель. Встановлював тільки базову систему і SSH сервер, без нічого лишнього, дав автоматом розбиття диску, інсталював GRUB, додав користувача, і по закінченню перевантажив. Залогінився як користувач, створив пароль для root:
$ sudo passwd
і далі працював вже від імені root:
$ su
Оскільки це мав бути тюнер з підключенням до інтернету, то я використав вже свій досвід з USB Wireless card, вписав статичну адресу в /etc/network/interfaces (це для WEP, жирним дані які потрібно виставляти):
auto wlan0
iface wlan0 inet static
wireless-essid Назва сітки
address 192.168.0.3
netmask 255.255.255.0
gateway 192.168.0.1
wireless-key Ключ
Після відключив нет-кабель, перезапустив сітку
$ /etc/init.d/network restart
і все чудесно піднялося. Тепер можна було відключати монітор, поставити цілий комп біля телевізора і попідключати все - вихід ТВ і аудіо з RealMagic Hollywood карти до телевізора у відповідні входи, шнур від сателітарної антени у відповідне гніздо RealMagic Hollywood карти. Комп'ютер-тюнер тепер можна контролювати за бопомогою SSH з іншого локального компа (перед тим запустивши xhost + для графіки):
$ xhost +
$ ssh root@192.168.0.3 -X
Тепер потрібно поставити само VDR. Я уважно прочитав Вікі про інсталяцію VDR на Убунту і оскільки принципово Ґутсі не відрізняється від Фейсті, то можна було слідувати поданим там вказівкам, враховуючи ще те, що я збирався компілювати VDR з джерельних файлів, а не використовувати ті, які є в стандартних репозиторіях Убунту.
Нижче подаю свої репозиторії (файл /etc/apt/sources.list)
Після того послідовність дій така:
Таким чином пакет VDR заінстальований. Мені потрібні були ще драйвера для моєї Hollywood card.
Драйвера інстальовані. Потрібно ще стягнути мікрокод для карти. Я скористався готовим скриптом:
Це ще не все. Потрібно тепер ще настроїти картку, тобто прописати опції для виклику модуля em8300. Для цього є утиліта dxr3config, яка робить автоматично.
Лишилося тепер заінсталювати плагіни для VDR. Повний список плагінів можна подивитися тут: http://www.e-tobi.net/repositories/repositories.html.
Для перегляду на екрані монітору потрібно зробити ще деякі речі. Із-за якогось багу в Убунту не створюється фреймбуфера /dev/fb0. Для цього потрібно зробити наступне. В файлі /etc/modprobe.d/blacklist-framebuffer повідкоментовувати всі модулі (або модулі які будуть використовуватися). В файлі /etc/modules треба прописати відповідний модуль фреймбуфера. В мому випадку з відеокартою ATI Technologies Inc 3D Rage Pro AGP і звуком на базі чіпсету cs4236 файл виглядає таким чином:
atyfb - власне модуль для моєї відеокарти, snd-cs4236 - модуль для звуку. В файлі /etc/initramfs-tools/modules прописати модуль fbcon i про всяк випадок vesafb (можливо і не треба, я експериментів не робив). Так виглядає мій файл /etc/initramfs-tools/modules:
Щоб фреймбуфер ініціалізувався, потрібно прописати в /boot/grub/menu.lst в кінці стрічки з
kernel таке : video=atyfb:mode:800x600-32@60 (це для моєї картки!!!). В загальному вистарчить вказати vga=788 або vga=791 (в залежності від монітору). Тепер треба, щоб модулі завантажувалися разом з ядром:
Комп'ютер перезавантажиться. Треба знову залогінитися і перевірити чи існує /dev/fb0:
$ ls /dev/fb0
Якщо ж нема, то значить щось не так.
Підредактуємо тепер файл конфігурації плагінів VDR /etc/vdr/plugins/order.conf. В ньому вписуємо плагіни, які ми хочемо щоб викликалися або ж не викликалися. Якщо перший прописаний плагін вказаний просто, без знаку "-", то він викличеться першим і далі модулі які прописані далі, потім ті плагіни які VDR сам пошукає в директорії /usr/lib/vdr/plugins. Якщо ж переж назвою плагіна стоятиме "-", то він взагалі не викличеться. Наприклад, якщо ви запускаєте VDR з dxr3, то плагіни як softdevice i xineliboutput треба закоментувати, поставивши перед ними "-":
Перевіримо чи все в порядку:
$ lsmod | grep fb
Має дати завантажені модулі фреймбуфера.
$ lsmod | grep em8300
Має показати чи авантажений модуль em8300,
$ cat /proc/em8300/*
Має дати щось таке:
----- Driver Info -----
em8300 module version 0.16.3-rc4
Card revision 1
Chip revision 2
Video encoder: ADV7175 at address 0x6a on EM8300 I2C bus 1
EEPROM data:
0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000
0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000
73a95aa4f4fb8f2a6b647199d3ffd4d700000000000000000000000000000000
0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000055
ffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffff
ffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffff
ffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffff
ffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffffff
EEPROM checksum: 88d608b3599fabd0cecc5a0b504670c4
Memory mapped at address range 0xc8c80000->0xc8d80000 (FIFOs using MTRR)
Microcode version 0x2d loaded
Display buffer resolution: 720x576
Dicom set to TV-out
Using PAL
Aspect is 4:3
Analog audio output
Можливо там не буде стрічки Microcode version 0x2d loaded. Мікрокод викликається, коли запускається VDR з плагіном dxr3 за допомогою em8300setup автоматично. Тепер можна запускати VDR (наприклад, прописавши перед тим плагін dxr3 і закоментувавши sofdevice i xineliboutput):
$ /etc/init.d/vdr restart
На екрані має появитися меню, яке запрошує Вас прописати клавішам клавіатури певні значення, які потрібні для просування по меню VDR.
Аналогічно, можна викликати інші плагіни, наприклад softdevice. Для цього потрібно настроїти softdevice для виводу на монітор, прописавши в /etc/vdr/plugins/plugin.softdevice.conf стрічку -vo fb: , і рестартонути VDR так як вище. Зображення має появитися на моніторі (так як на фотографії).
вівторок, 9 жовтня 2007 р.
Підключення Wireless Pentagram WU61RL
Попалася мені на розпродажі Wireless USB карта Pentagram WU61RL. Насправді вона не Pentagram, лінукс її ідентифікує як ID 148f:2573 Ralink Technology, Corp.На компакт-диску з драйверами і софтом нічого для лінукса не було чомусь, хоча на коробці писало, що карта сумісна з усіма операційками, в тому числі і з лінуксом. Отже, всадив я її в гніздо USB і, о диво, в мене відразу появився wlan0. Як виявилося, в Кубунту в ядрі вже були скомпільовані драйвера під неї, а саме rt73usb, rt2x00usb. При запиханні карти в комп піднімався ще модуль rt2500usb, але він чомусь спричиняв злітання карти, що виявилося шляхом екпериментів з відключанням і підключанням даних модулів. Я також екпериментував з ndiswrapper ом, карта теж ідентифікується, але чомусь я її ніяк не міг заставити працювати з WAP i WAP2 кодуванням. Я не знаю достеменно, як це зроблено в кубунту, але достатньо було прописати правильно опції для інтерфейсу wlan0 в файлі /etc/network/interfaces (червоним кольором мої коментарі):
auto wlan0 -підняти інтерфейс wlan0 під час завантаження
#iface wlan0 inet dhcp -це закоментовано, але можна використати, якщо нема статичної адреси. При присвоєнні адреси IP через dhcp лінійки з address, netmask і gateway непотрібні
iface wlan0 inet static -для статичної адреси
address 192.168.0.2 -мій статичний адрес IP
netmask 255.255.255.0 -маска
gateway 192.168.0.1 -шлюз
wpa-driver wext -який драйвер використовує wpa_supplicant для роботи з картою
#wpa-driver ndiswrapper -то само, але коли карта піднімається за допомогою ndiswrapper
wpa-ssid назва_сітки - вписати назву сітки, з якою збираєтеся з'єднуватися
wpa-ap-scan 1 -тип сканування сіток
wpa-proto RSN -власне вказує що це WPA2 сітка
wpa-pairwise CCMP -для AES
wpa-group CCMP -для AES
wpa-key-mgmt WPA-PSK -керування ключами
wpa-psk dbdfc38b979d36828c045017735285e342 -ключ, згенерований за допомогою wpa_passphrase
Ну це власне і все. Після того перезапустити сітку:
/etc/init.d/networking restart
і все повинно запрацювати. При цьому запуститься wpa_supplicant, який і буде відповідати за WPA2 шифрування. Рекомендується закоментувати в /etc/network/interfaces стрічки, що відносяться до eth0 (у випадку, якщо мережевий кабель все ще є у гнізді, щоб не було конфлікту):
#auto eth0
#iface eth0 inet dhcp
або
#auto eth0
#iface eth0 inet static
#address 192.168.0.2
#netmask 255.255.255.0
#gateway 192.168.0.1
Можна було б поставити i knetworkmanager, але він не працює з статичним ip, тож я від нього відмовився, оскільки це стаціонарний комп, який буде під'єднаний тільки до однієї сітки і мати тільки одну незмінну статичну адресу.
Доповнення: як показала практика, готові модулі ядра rt73usb, rt2x00usb працюють нестабільно, тож довелося їх прописати в blacklisted модулях і замість них скористатися модулем rt73 з http://rt2x00.serialmonkey.com. Після цього все запрацювало стабільно. Ось детальний опис.
Доповнення: Перевірено на Arch i Slackware, готові модулі працюють явно нестабільно, при швидкості більше ніж 300 к/с комп починає страшенно гальмувати. При заміні на rt73 швидкість > 1 M/s поводить себе нормально.
середа, 3 жовтня 2007 р.
Ось ще один брат по нещастю - HP nx7300 T5500
четвер, 13 вересня 2007 р.
Як встановити Лінукс з твердого диску, не записуючи на СД чи ДВД
Нижче подаю текст, можливо, як буду мати час, перекладу на українську.
Апдейт. Мій вільний переклад:
Як заінсталювати Лінукс безпосередньо з твердого диску, не використовуючи запису на СД чи ДВД
Після того, як Ви скачали дистрибутив Лінукса з інтернету, Вам потрібно записати його на ДВД або ж на кілька СД, щоб його заінсталювати. Загалом ці CD чи DVD використовуються тільки один раз і після того залишаються без вжитку, тим більше, що майже кожен дистрибутив Лінукса оновлюється кожних 6 місяців. Таким чином, якщо Ви збираєтесь оновлювати до нових версій, то у Вас назбирається купка CD, які, фактично, Вам вже не потрібні. Яке непотрібне нищення CD-дисків! Однак, використовуючи маленький трюк, Ви можете заінсталювати будь-який дистрибутив Лінукса безпосередньо з твердого диску без запису його на CD або DVD. Умовою для цього є заінстальована операційна система на Вашому комп'ютері. Це очевидно, тому що якщо Ви не зможете завантажити Вашу машину, Ви не зможете нічого заінсталювати; і ми не будемо завантажуватися з лінуксовського диску, оскільки в нас його не буде. Тут я опишу фокус з Microsoft Windows як з вже заінстальованою операційною системою.
Майже всі лінуксовські інсталери використовують два файли, щоб завантажити комп'ютер: ядро лінукса, і початкову кореневу файлову систему, яка містить мінімальний набір директорій, які монтуються перед тим, як вже буде наявна справжня коренева файлова система. Цю файлову системи також називають Ram disk (initrd). Ми будемо використовувати ці два файли, щоб завантажитись. Тепер опишемо всю процедуру.
1. Для початку ми повинні скопіювати ISO файл(и) Лінукса на твердий диск. Потрібно впевнитися, що партиція на твердому диску є FAT32 (це у випадку, якщо дистрибутив, який Ви інсталюєте, не має підтримки читання/запису NTFS). Деякі дистрибутиви вимагають копіювання ISO файлу(ів) в кореневу партицію. Якщо Ви будете зберігати їх в якійсь директорії, інсталятор може не знайти їх.
2. Використовуючи Winrar, відкрийте ISO файл (не потрібно нічого розархівовувати). Тепер Ви повинні розархівувати два файли, про які ми говорили вище. Ці файли звичайно можна знайти в директорії під назвою isolinux. Різні дистрибутиви можуть містити ці файли в інших місцях; Ви повинні пошукати їх. Ці два файли можуть теж мати різні назви і різних дистрибутивах. Файли, які потрібно знайти і витягнути з архіву є: (файл ядра, позначений зеленим кольором, і Ram disk, позначений червоним кольором)
Fedora: vmlinuz і initrd.img
Suse: linux і initrd
Mandriva: vmlinuz і all.rdz
Ubuntu: vmlinuz і initrd.gz
Gentoo: gentoo і gentoo.igz
Knoppix: vmlinuz і initrd.img
Slackware: bzImage і initrd.img
Debian: vmlinuz and initrd.gz
3. Запишіть ці два розархівовані файли в c:\boot (Вам потрібно створити директорію "boot")
4. Тепер скачайте файл, який називається grub4dos звідси. Розархівуйте його в директорію "boot" і файл "grldr" з скачаного архіву. Всередині директорії "boot" є директорія, яка називається "grub"; скопіюйте директорію "grub" в c:\boot. Скопіюйте файл "grldr" в c:\
5. Відкрийте c:\boot\grub\menu.lst і додайте наступні стрічки. (Зауважте, що hd0 відноситься до першого твердого диску. Якщо Ви маєте більше одного твердого диску, то вони будуть найменуватися як hd1, hd2 etc. Замініть номер в hd0 відповідним номером твердого диску у випадку, якщо Ви маєте windows заінстальований на іншому диску). Замініть Linux_kernel і Ram_disk відповідними назвами файлів, поданими вище (тими, що скопійовані в c:\boot).
6. Тепер Ви повинні grub в файл c:\boot.ini . Ви можете відкрити boot.ini, клікаючи на Start -> Run і вдруковуючи там c:\boot.ini. Якщо Windows не дозволить Вам його модифікувати, то зайдіть в Control Panel -> System і клікніть на вкладку Advanced. Тепер під Startup and Recovery клікніть на Settings і тоді на System Startup клікніть Edit. Відкрийте boot.ini і додайте цю стрічку в кінці.
C:\grldr=”Start GRUB”
7. Тепер Ви готові інсталювати Лінукс. Перевантажте Ваш комп і з меню завантаження виберіть "Start GRUB". Це завантажить GRUB. З меню grubа виберіть "Install Linux". Під час інсталяції Вас запитає про джерело інсталяції. Виберіть твердий диск і тоді виберіть партицію на ньому, на яку Ви скопіювали файли ISO. В деяких випадках Вам потрібно буде вдрукувати повний шлях і точну назву файлу ISO. Так що запишіть собі це наперед перед інсталяцією.
Я персонально протестував це з Fedora, Suse і Mandriva і цей спосіб працює без проблем. Я не маю сумніву, що він буде працювати і з іншими дистрибутивами.
Update: dougfractal додав, що подібний спосіб можливий також і з під інстальованого Лінукса. Він його застосував таким чином:
З терміналу введіть ці команди
sudo mkdir /distro
sudo chmod `whoami`:`whoami`
cp MYLINUX.iso /distro/distro.iso
Тепер розархівуйте Linux_kernel & Ram_disk до /distro#
Відкрийте /boot/grub/menu.lst
#ADD NEW ENTRY#
title Install Linux
root (hdX,X)
kernel /distro/Linux_kernel
initrd /distro/Ram_disk
Перевантажтесь і виберіть "Install Linux" з меню grub.
понеділок, 3 вересня 2007 р.
HP dv6305us i s-video
пʼятниця, 17 серпня 2007 р.
Вебалерт (webbalert)!!!
Tesco Techweb1 відеокамера і лінукс
Вчора випадково в Tesco надибав на розпродажі вебкамеру за 30 злотих (біля 10 баків), яку відразу і купив. Камера фуфло, звичайно, але для експериментів цілком згодиться. До камери докладався компакт-диск з дровами, під віндою з третьої спроби камера запустилася. Під лінуксом інша історія. Камера ніяк не детектувалася. Пошук по нету дав небагато, але цього стало. Я знайшов блог, де описувався процес інсталяції камери, що я і зробив. Запрацювало відразу - після запуску модуля камеру стало видно як
$lsusb
Bus 002 Device 002: ID 093a:2468 Pixart Imaging, Inc. Easy Snap Snake Eye WebCam
В мене лишилося питання - яким чином відомо, який драйвер використовувати для камери, якщо вона не детектується? Розбирати її і дивитися який там чіп стоїть?
вівторок, 17 липня 2007 р.
Полетів мій стаціонарний комп з материнкою 8IDX3
пʼятниця, 13 липня 2007 р.
Недокументовані можливості Openoffice.org
Зауваження: про недокументовані можливості MSoffice є тут: http://en.wikipedia.org/wiki/Easter_eggs_in_Microsoft_products.
четвер, 12 липня 2007 р.
Лаптоп HP dv6305us AMD 64 X2 Turion і Kubuntu Gutsy developer version на ньому
Я придбав перший власний ноутбук! Це подія для мене!
Тут я хочу розказати про мій досвід інсталювання Кубунту на нього.
Почав я з того, що зніс начисто вісту з нього, зніс всі партиції разом з HP партицією і інстальнув про всяк випадок мастдай XP. Причини було дві. По перше, віста дуже повільно рухалася на ньому, а по друге, мені вона не подобалася. XP сів добре, єдине, що всі дрова довелося брати з http://www.hp.com, де потрібно вибирати версію dv6000 - моя модель такого типу. Потім зайнявся нарешті Кубунту. Інсталював її з netboot image для AMD 64, образ якого стягнув кубунтівського дзеркала. Інсталяція пройшла добре, груб запустився і Gutsy запустився, однак до опцій ядра потрібно додати noapic nolapic. Попробував я запустити вінду - ага, чорта з два, не йде. Коли ж я grub заінсталював на флешку, то після запуску з флешки запускалося все. Довгий пошук по інтернету дав результат. Як виявляється, HP ставить перепону на біос і хард-диски, яка не дозволяє запускати інші системи крім оригінально інстальованих XP чи Вісти. І спосіб на це якраз такий - MBR записувати на третє джерело - флоппі або флешку, або ж перевстановити біос від оригінального виробника. Тут трохи інформації про це (французькою) Les PC tatoués. Після роздумування я відважився на повне витирання диску. Зробив я це за допомогою Ultimate Boot Cd, де вибрав Wiping tools. Процедура тривала досить довго, однак після наново всіх інсталяцій (XP і Кубунту) завантажуватися стали дві системи.
Тепер детальніше про Кубунту. Тут не все так просто. В мене раніше не було ніякого досвіду з АМД 64 машинами. Тому більшість інформації довелося брати з інтернету. Особливо допомогли сторінка Ubuntu wiki page та сторінка Алісона Феррарі.
Моя кофігурація дисків виглядає так:
$ sudo fdisk -l
Disk /dev/sda: 80.0 GB, 80026361856 bytes
255 heads, 63 sectors/track, 9729 cylinders
Units = cylinders of 16065 * 512 = 8225280 bytes
Device Boot Start End Blocks Id System
/dev/sda1 * 1 1912 15358108+ 7 HPFS/NTFS
/dev/sda2 1913 9729 62790052+ f W95 Ext'd (LBA)
/dev/sda5 1913 3187 10241406 b W95 FAT32
/dev/sda6 3188 3309 979933+ 82 Linux swap / Solaris
/dev/sda7 3310 4622 10546641 83 Linux
/dev/sda8 4623 9729 41021946 83 Linux
$ df -h
Filesystem Size Used Avail Use% Mounted on
/dev/sda7 10G 4,1G 5,4G 44% /
varrun 234M 116K 234M 1% /var/run
varlock 234M 4,0K 234M 1% /var/lock
udev 234M 68K 234M 1% /dev
devshm 234M 0 234M 0% /dev/shm
/dev/sda8 39G 507M 37G 2% /home
/dev/sda1 15G 6,2G 8,6G 42% /media/sda1
/dev/sda5 9,8G 1,5G 8,4G 15% /media/sda5
Як виявилося, пульт до нотбука запрацював відразу. При натисканні на кнопки запускається Amarok і дає можливість програвати, збільшувати, зменшувати або виключати звук, програвати наступну композицію і т.д.
Що не запрацювало, так це wifi картка. lspci показав, що в мене Broadcom Corporation Dell Wireless 1390 WLAN Mini-PCI Card (rev 01). Пошук по інтернету дав простий розв'язок. Нижче послідовно мої дії:
mkdir wifi
cd wifi
Далі через sudo:
wget http://svit.epfl.ch/stuff/wl_apsta.o
apt-get install bcm43xx-fwcutter
bcm43xx-fwcutter -w /lib/firmware wl_apsta.o
modprobe -r bcm43xx
modprobe bcm43xx
Після цього синій вогник на панелі нотбука засвітився, показуючи що wireless картка ініціалізувалася. Knetworkmanager показав, що знайшлися сітки, і далі вже не було проблем з'єднатися з нетом.
Наступною річчю, з якою довелося поморочитися, так це flash i java плагіни до вогнелиса. Як виявилося, вогнелис під АМД 64 працює, і працює добре, однак 64-бітних плагінів немає. Тому, щоб мати можливість використовувати 32-бітні плагіни, потрібно запустити 32 бітну версію вогнелиса. В цьому я користувався допомогою цієї сторінки: https://help.ubuntu.com/community/FirefoxAMD64FlashJava . Фактично до цього мені мало що є додати, зробив все як там написано, тобто викинув 64-бітний вогнелис і заінсталював, користуючись поданою сторінкою, 32 бітну версію вогнелиса і всі плагіни. Треба особливо врахувати інструкції, подані вверху сторінки, щоб працював нет (з ipv6).
Ще одне це бабранина з модемом. Для ідентифікації модему я користувався таким софтом: http://linmodems.technion.ac.il/packages/scanModem.gz , в результаті якого я взнав, що в мене є hsfmodem. Далі вже було просто - зайти на сторінку http://www.linuxant.com/, стягнути драйвера до модему, скомпілювати і заінсталювати їх. Треба врахувати, що фрі драйвера дають тільки 14 кб/с, щоб мати 56 к треба купити ліцензію або ж використати форум Проблемы с Connexant'овскими дровами на модем. Якщо користуватися останнім, то треба створити символьне посилання hsfengine-i386.O в modules/imported на hsfengine-x86_64.O. Таким чином, модем в мене встановився і розпізнався.
Тепер щодо комунікаторів, а саме skype. Тут треба звернути увагу на оці хелпи https://help.ubuntu.com/community/Skype і http://forum.skype.com/index.php?showtopic=76815. В принципі, цього вистарчає. Якщо ж якісь проблеми, наприклад, Core dumped, то потрібно стягнути з сторінки скайпу статік версію і замінити /usr/bin/skype на файл skype з статичної версії. Після цієї процедури в мене скайп запустився.
Важливе зауваження після допису Юрка: В принципі, оцим всім інсталюванням через одне місце можна було б і не бавитися. Виявляється, можна поставити просто 32-бітну версію і все буде працювати на 32 бітах. А я цього не знав :-) Але переставити завжди можна! Хоча з другого боку, якщо вже є 64-бітна машина, то чого б її не використовувати як 64-бітну? Здалося б провести серію тестів, щоб визначити врешті, яка версія краще гуляє - 32 біт чи 64.
Доповнення щодо безпровідного зв'язку: довелося викинути bcm43xx модуль (прописавши його в blacklisted modules), і поставити ndiswrapper з віндозними драйверами. Причиною стало часте переривання зв'язку, якась некоректна робота модуля bcm43xx.