Просто кілька рагульських історій.
1. Приїхала недавно з Польщі свекруха двоюрідної сестри моєї дружини. Вона там вийшла другий раз заміж, живе постійно там в якомусь селі під Сяноком. Велика полька. На Україні жила в селі під Рожнятовом, має кілька класів школи. Вставляє купу польських слів, до ладу і не до ладу. Їдуть в машині, сестра за кермом, вона збоку, діти сестри ззаду. Обертається, дивиться на дітей:
- Наталка, а що то в тебе діти такі бляді?
Наталка в ахуї:
- Та які бляді, їм лиш по 4 роки!
Хто не догнав: blady (бляди) польською блідий, відповідно bladi (бляді) це бліді. Ця історія перегукується з водою Блювота.
2. В Штатах мене один наш заробітчанин з піною на писку переконував, що не "I don't know", а "ай ро но" (вимовляється разом). З тієї самої опери "фоґєрі" - це, виявляється, "forget it".
3. Пригадалася історія про одну знайому, яка після року часу в Штатах, де працювала доглядальницею за дітьми в якійсь родині, приперлася до Львова і вимагала в якійсь львівській кав’ярні "каву до самоходу".
4. В неділю був на зустрічі-презентації підручника української мови для поляків. Приїхала на неї одна кобіта з Києва, полоністка. Незважаючи на те, що товариство зібралося україномовне, почала якогось чорта говорити до нас польською. Я трохи офігів від того. Та і не я один, судячи по розмові зі знайомими, вона з ними теж поспілкувалася. Потім вона збилася, але старалася час від часу ввертати якесь польське словечко.
1. Приїхала недавно з Польщі свекруха двоюрідної сестри моєї дружини. Вона там вийшла другий раз заміж, живе постійно там в якомусь селі під Сяноком. Велика полька. На Україні жила в селі під Рожнятовом, має кілька класів школи. Вставляє купу польських слів, до ладу і не до ладу. Їдуть в машині, сестра за кермом, вона збоку, діти сестри ззаду. Обертається, дивиться на дітей:
- Наталка, а що то в тебе діти такі бляді?
Наталка в ахуї:
- Та які бляді, їм лиш по 4 роки!
Хто не догнав: blady (бляди) польською блідий, відповідно bladi (бляді) це бліді. Ця історія перегукується з водою Блювота.
2. В Штатах мене один наш заробітчанин з піною на писку переконував, що не "I don't know", а "ай ро но" (вимовляється разом). З тієї самої опери "фоґєрі" - це, виявляється, "forget it".
3. Пригадалася історія про одну знайому, яка після року часу в Штатах, де працювала доглядальницею за дітьми в якійсь родині, приперлася до Львова і вимагала в якійсь львівській кав’ярні "каву до самоходу".
4. В неділю був на зустрічі-презентації підручника української мови для поляків. Приїхала на неї одна кобіта з Києва, полоністка. Незважаючи на те, що товариство зібралося україномовне, почала якогось чорта говорити до нас польською. Я трохи офігів від того. Та і не я один, судячи по розмові зі знайомими, вона з ними теж поспілкувалася. Потім вона збилася, але старалася час від часу ввертати якесь польське словечко.
Немає коментарів:
Дописати коментар