План був такий: (перший день) приїхати на місце, в хату, заброньовану перед тим, скинути речі, потім поїхати розвідати кемпінг біля Oravská priehrada, покупатися, вернутися назад, сходити в Меадр Парк, годину посидіти в термальній воді, піти спати; (другий день) поїхати знову в Oravská priehrada, сидіти там до вечора і вже звідти їхати додому, так щоб ще нормально виспатися і в понеділок вирішувати від ранку свої справи. Як правило, погода вносить свої корективи, але це, можливо, навіть було на краще.
Почалося все з пошуків хатини, де б заночувати. Шукали в Oravice, щоб було близько до Meandrpark. Для цього використали словацьку вебсторінку http://www.megaubytovanie.sk, де вибрали хату Софія. Вибір був просто в точку, хата була нова, всього на всього другий сезон приймала постояльців, і, відповідно, була верхом сподівань Іри. Був, правда, прокол, кординати GPS були подані фіг знає де, я намотав ще 10 км, розшукуючи цю халупу, але в кінці кінців, розпитавшись, втрафили. Так вона виглядала:
Була перша дня, господарі робили порядки, ми швиденько розпакували речі, взяли все необхідне і поїхали на Oravská priehrada, що було 30 км від цього місця. Кемп був не такий нафарширований, як на Ліптовській марі, але перевагою його був пляж з пологим беріжком. Ми під’їхали на паркінг біля дороги, взяли велосипеди і трохи проїхалися до кемпінгу. Там заплатили 2 євро за вхід на пляж і розкошували до 18 години. На диво навіть після двох днів дощів вода була напрочуд теплою.
Оріяна мала вдоволь простору для гонитви по беріжку, хляпанням патичком по воді, спостерігання за табунцями рибок і киданням камінчиків в воду.
Пляж полого спускався в воду, де було мілко, пісочок з дрібними камінчиками приємно ніжив ноги.
Що казати, на зворотній дорозі ляль просто вирубався в кріселку :-)
Наступна точка була Мендр Парк, де після 18.30 можна було купити годинний вхід (до 18.30 можна купити тільки тригодинний вхід)
Мала, яка перед тим проспалася в машині, явно себе почувала дуже добре.
Звісно, після такої кількості води страшенно хотілося їсти. Зразу на території аквапарку була піцерія, де нам 25 хв пекли нещасну гавайську піцу. Нас всіх, разом з Оріяною, трафляв шляк, але що вже поробиш, замовлено вже...
Піца була така собі, наступного разу ноги моєї там не буде більше. Цікаво, що ще кілька років назад там був милий ресторанчик, де їжа була дійсно дуже добре. Але з часом все скурвлюється, на жаль.
Ранок наступного дня виявився жарким. Пів 8 Оріяна нас підняла на рівні ноги. Попила молока, ми влупили по канапці і пішли розвідати роверові шляхи. Ще як ми під’їжджали, я запримітив роверову доріжку вздовж річечки. От нею ми спочатку і поїхали. Вона була недовга, 2 км в одну сторону. Але це був ранок, приємна прохолода від річки і сонце чудово впливали на наше самопочуття, Оріяна пробувала клювати носом, а Іра тащилася тим, що вона їде на ровері.
Кілька доріжок вели в гори, ми поїхали однією з них. Оріяна перший раз в житті побачила живу корову, яка паслася на луці.
Поїли трішки малинки
До 12 ми мали виїхати, тож вернулися назад до хатини, і тут небо захмарилося, і влупила конкретна гроза, з блискавицями і громом. Падало десь з годину, яку ми провели на ганку біля торб.
Трохи перестало падати, на Оравску Преграду не було сенсу їхати, то ж поїхали знову в Меандр, де купили 3-годинний вхід.
Оріянка ще трішки побавилася на майданчику
всілися в машину і поїхали нарешті додому.
Підсумування:
Оравска преграда - це саме те, що нам потрібно з малою. Кемпінг може гірший, ніж біля Ліптовської мари, але виграє пляжем, та і ближче.
В Оравіцу можна їздити не тільки влітку, там спокійно можна знайти, чим зайнятися, і восени. Наприклад, полазити по гірських стежках по Татрах, поїздити ровером, а під кінець дня поніжитися в термальній воді.
Витрати:
Проїхали 310 км
Ніч в хаті коштувала 10.50 євро * 2 особи = 21 євро
Вхід на пляж в Оравській Преграді 2 євро
В перший день в корчмі їда 12.40 євро
Піца в Меандрі 9.39 євро
Меандр парк перший день 7 євро/год * 2 особи=14 євро
Меандр парк другий день 14 євро/3 год*2 особи=28 євро
Ресторан перед від’їздом 19.40 євро
Разом 106 євро плюс пальне. Трохи зажирно, але день народження дружини буває раз в рік :-) Колись давно, на її 30-річчя, ми теж відмічали - залізли на її першу в житті гору (Sarnia Skała), а під кінець купалися в термальних басейнах.
1 коментар:
Ну що можна сказати?
МОЛОДЦІ!!!
Так тримати. Приємно коли у людей все гаразд.
А ми воюєм за Україну. Б’єм, курва сепаратистів, бо хто ж як не ми.
Дописати коментар