Форт 52 1/2 Скотнікі та форт 52 Бодзув

Сьогоднішня поїздка була досить цікавою. Вчора я хотів подивитися на розвалини форту 52 1/2 в Скотніках, але промахнувся, що і не дивно - все позаростало, а з дороги із-за тих хащів нічого не видно, та ще й попав під велику зливу. Так що сьогодні довелося надолужувати втрачене. Тим разом форт відкрився мені. Оця халупа охороняла вхід до форту. Якби перед тим не подивився на карту, ніколи б не здогадався, що за нею щось може бути:

 В’їзд в форт знаходився зразу за нею. передній бастіон захищав вхід:

За ним знаходить пляц перед основною будівлею форту.

 Сам форт знаходиться за валами, які оточують його з усіх боків. У валах є прохід, який захищає передній бастіон. Виліз і я на вал, зробити фоту:

Форт зверху залитий бетоном, десь біля 2 метрів:

Це вхід/вихід з форту. Зліва видно передній бастіон, вліво і вправо відходять земляні вали.

Цей форт ще непогано зберігся, хоч віконниці і повибивані.

Всередині форту нічого немає, тільки бетонна підлога, причому вже теперішніх часів. Однак треба було дивитися під ноги - несподівані дірки в підлозі в темряві підстерігали мене. На диво чисто, не закакано сміттям - дається взнаки непомітність форту, та зрештою і глухувата місцевість.

Форт, виявляється, охороняється державою!

Що цікаво, форт має свого двійника, і обидва мають ту саму назву. Однак другий форт чомусь закритий, лісок огороджений сіткою з брамою, де йде дорога. На жаль, добратися до нього не вдалося, можливість і була, але без ровера.

Наступний пункт подорожі - Форт 53 Bodzów. Колись я вже до нього їздив, але там настільки красивий огляд, що вирішив з’їздити ще раз. Як то зазвичай, попер туди найтяжчою дорогою - стежкою вгору через ліс. Це добре, що всюди стоять інформаційні таблиці. Я їх зустрічаю на кожному шляху, будь-яке більш-менш відоме місце позначене табличкою з коротким описом. Ось так:

Уже на горі, хмари низько:

Оця дорога веде до форту:

На жаль, форт був висаджений у повітря, але все ще вражає своєю масивністю. Цегла настільки влита в бетон, що неможливо її звідти виколупати. Цікаво, що у всіх фортах, яких я був тут, цегла не має ніякого клейма. Трохи фот:

Бійниці:

Зверніть увагу на півторасантиметровий метал в бійниці. Мені цікаво, що мала утримувати оця залізна дужка?

Форт зверху також був залитий товстим шаром бетону:

Незважаючи на незрозумілу погоду, з гори проглядалися вершини Татр:

Недалеко від розвалин надибав на отакий кусок металу в бетоні. Схоже це направляюча башти, оскільки фундамент видає округлу будівлю:

Десь занесло туди чийогось кота. Судячи по ступеню його округлості це домашній кіт:

Сливки-венгерки! Я навіть не дістав срачки:

Ще ростуть яблука:

І ще одна таблиця, тим разом на самій горі:

Ну і вже загиджений прихисток для туристів. Свиней ніде не бракує: