Після купівлі пульсометра-трекера Nav Master II пройшло вже майже 3 роки, і от недавно появилися глюки, а саме часом ні з того ні з
сього пульс почав скакати до 230-250, це могло статися на початку
запису треку, могло десь всередині, а часом просто стабільно 230 ударів
на хвилину були протягом всієї траси. Спочатку я грішив на нову прошивку від NX990 GPS Cardio Trainer Watch, яку взяв тут. На жаль, відкотитися на попередню версію firmware не має можливості, тому про всяк випадок вирішив перевірити інші опції, які потенційно могли впливати на неправильну роботу датчика пульсу. Звичайно, я в цьому питанні не піонер, постійно більшість відразу або ж за деякий час мають проблеми з нагрудним сенсором. Здебільшого це проблеми, спричинені електромагнітним випромінюванням від ліній електропередач або від інших джерел, яких є повно (на це не має ліків), або від забруднених контактів (треба промивати регулярно), або від втрати контакту в самому нагрудному паску. Ну ще може бути погана батарея, але це очевидно, і статична електрика від синтетичної майки, але в останньому випадку покази внормовуються після просякання майки потом. Про ці всі проблеми детально описано в цій статті і в пізнішій. Маючи тестер, легко можна перевірити стан гнучких контактів в поясі, з цим в мене проблем не було. Пульс скакав навіть в місцевості, де взагалі і близько не було джерел випромінювання, і контакти я регулярно мию. Це все наводило на думку, що щось не так всередині нагрудної коробочки з сенсором. Я був розігнався розбирати її, але при цьому довелося б розтовкти її молотком, і потім чортзна як зібрати докупи. Цей варіант відпадав. І тут я згадав свій підлітковий досвід зі всякими радіо-платами і втопленими телефонами, закралася думка - а може це просто волога попала всередину??? Ну дійсно, пояс постійно на грудях, я потію. Хоч герметична кришечка і розташована з другого боку, але майка на грудях просякає потом і щільно прилягає до датчика. Далі, під час миття контактів волога спокійно може попасти на кришечку. А за три роки гумка під кришечкою вже не тої якості, як була спочатку... Це була думка, яку було легко перевірити. Достатньо промити плату всередину коробочки ізопропіловому або етиловому спирті і дуже добре висушити, так як це робилося з моїми кількома втопленими телефонами. Побіжний огляд не показав слідів іржі чи краплинок вологи, але поле зору все таки було обмежене, я не можу роздивитися всі нутрощі датчика. Реалізація плану зайняла день, треба було купити спирт. Далі витягнув батарею, залив всередину трохи спирту, побовтав, вилив, потім ще раз, вилив, добре витрусив залишки спирту і поставив на теплу батарею. Довелося відкрити вікно, але вдома і так нікого не було цілий день. За чотири чи п'ять годин з коробочки вже не було чути ніякого запаху, ще годину про всяк випадок потримав на батареї. Хвиля правди: ставлю батарею на місце, закриваю кришечкою, зверху наклеюю скотч. Одягаю пасок, включаю пульсометр, синхронізую з сенсором і з задоволенням спостерігаю появу мого звичайного пульсу. Тестую кілька годин, час від часу зиркаючи на покази. Перед тим пульс починав рости вже через кілька хвилин, зупиняючись на 250. А зараз пульс прекрасно себе поводить, підтверджуючи правильність моїх міркувань.Кришечку зверху для надійності заліпив скотчем.
Можливо стаття комусь стане в нагоді, можливо не все так погано з датчиком пульсу. Завжди варто попробувати всі варіанти.
Немає коментарів:
Дописати коментар