Інсталяція Archlinux.
З вибором операційної системи в мене не було проблем - це беззаперечно мав бути Archlinux, а саме його версія для arm. Є чудово описана процедура інсталяції на Raspberry Pi 2, тому на ній зупинятися не буду. Скажу лише, що моя 32-гігабайтна SD-карта на моєму дистрибутиві розпізналася як /dev/mmcblk0, тож відповідно в інструкції /dev/sd* треба було змінити на /dev/mmcblk*. Далі все по інструкції: вкладаємо підготовлену SD-карту в нашу машинку і підключаємо зарядний пристрій і втикаємо ethernet кабель у відповідне гніздо. Не забуваємо теж про якусь USB-клавіатуру і мишку.
Перший запуск.
Якщо ніде не спартачено, то за якийсь час гарно заблимають червоно-зелено лямпочки на платі і можна під'єднатися до Малинки за допомогою ssh. Звісно, перед тим бажано взнати адресу ip Малинки на своєму рутері. Якщо ж є монітор з входом hdmi, то теж можна кабель hdmi до Малинки і монітора і тішитися процесом запуску і командним рядком. Останнє, звісно, простіше.
Вхід в систему.
Під'єднуємося за допомогою ssh:
$ ssh ip_адреса_пристрою -l alarm
де впроваджуємо пароль alarm. Пароль суперкористувача root є root.
Початкові налаштування.
Звісно, дбайливий користувач системи перш за все змінить пароль суперкористувача і викине типового користувача alarm, створивши натомість свого користувача. Теж можна встановити пакунок sudo, відповідно розкоментувати стрічку з дозволами для групи wheel у файлі /etc/sudoers, і додати свого користувача до цієї групи. Далі пасувало б відповідно додати відповідні джерела пакунків і оновити систему. Все це речі стандартні, опис яких можна знайти чудовій вікі Archlinux. Відзначу, що для користувачів Малинки є ціла сторінка в Archwiki,
На даному етапі вже можна користуватися системою, встановлювати бажані пакунки і взагалі просто тішитися пристроєм.
В наступній частині про конфігураційні файли та тонкощі налаштування.
4 коментарі:
о так, чекатиму продовження! особливо звіту про якісь справді користі застосування для «малинки» (бо для просто стільниці, нехай мінімалістичної, воно таки занадто обмежене, нмсд).
Точно десктоп? Я теж покладав надії на raspberry pi, cubox i4 і samsung chromebook 13 (той, що на Exynos). Дійсність виявилася трішки гіркішою:
* Процесори ARM повільніші, ніж x86, при однаковій частоті. Це на десктопі дуже помітно
* Налаштувати апаратне прискорення відео чи декодування — марно у Arch. Дистрибутив летить у перед, а драйвери залишаються бінарно сумісними тільки із старими версіями бібліотек. І то добре, якщо взагалі опубліковані.
* Можна забути про різні специфічні бінарні програми, бо їх ніхто не готує для ARM.
Мій досвід: такі цяцьки підходять для серверів, обчислень чи якоїсь автоматизації.
Цілком з тобою погоджуюся - процесори повільніші, але для середнього користувача на десктопі це не дуже помітно. Апаратне прискорення у випадку Арча і Raspberry Pi дійсно кульгає, але, якщо використовувати у зв'язці omxplayer і kodi, то воно працює. Різні специфічні програми, які не вдається самому скомпілювати - то так, з тим проблема, але скільки їх так насправді є? Для обчислень машинка заслаба. Сервак не підійде, там іде інтенсивне використання диску і карта SD такої наруги не витримає. Треба давати зовнішній диск, але якщо через USB порт, то потрібно підвищити напругу на порті, бо стандартно є 900 мА, а треба 1200 мА, щоб працювала периферія, яка потребує живлення від USB. Відповідно треба блок живлення, який би давав мінімум 2А і гарантував стабільну роботу. Ну і таке інше. А от для автоматизації це просто знахідка - на базі Малинки можна розбудовувати щось своє, враховуючи дійсно мініатюрні розміри.
Що до сервака то можливо все, просто варто винести все що часто пише на карту в RAM диск, логи і т.д. хоча і 1GB RAM не так вже і багацько щоб таке робити.
Дописати коментар