суботу, 13 квітня 2019 р.

#зеленамавпа#зелена_мавпа#зе#віл#імуннодефіцит#зекоманда#зеленамавпапрезидент

Десь 40 років тому людство стикнулося з фактом, що її імунна система втратила здатність оборонятися перед звичайними хворобами. Як кажуть, причиною стала зелена мавпа, вірус якої передався людині. Кілька днів тому, після результатів першого туру виборів, спостеріг ту аналогію. Після двох Майданів, патріотичного злету, гігантського кроку вперед від совка, під час війни, мій народ може втратити імунну систему, може перестати оборонятися від зовнішніх загроз. І знову все через зелену мавпу.
Вакцини від ВІЛ ще так і не знайшли...

четвер, 26 квітня 2018 р.

Стара вапнярка в Czajowice

Не раз, проїжджаючи дорогою 94 з Кракова на Олькуш, дивився на руїни споруди, яка нагадувала вежу. Як це завжди бувало, то було запізно, то не було часу, то ще щось ставало на заваді поглянути зблизька на цю вежу. Сьогодні, вертаючись дорогою на Краків, вирішив заїхати, незважаючи на голод, пізню пору і відчуття стомленості. Зболоченим путівцем вдалося доїхати до самої вежі. Вежа виявилася залишками старої вапнярки. Зблизька виглядала так:
Не дуже багато вдалося знайти про цю місцевість і споруду. Пагорби називаються Великими Скалами (Duże Skałki), біля їхнього підніжжя колись розроблялася каменоломня, порода тут одна - вапняк. Для виробництва вапна використовувалася оця споруда - вапнярка. Коли він функціонував і коли його закинули достеменно невідомо. Нижче кілька фотографій, які я зробив. Місце варто відвідати, з пагорбів відкривається шикарна панорама околиць.






PS На згадку: каталог вапнярок в Малопольщі.

вівторок, 25 квітня 2017 р.

Переклад Strava українською - боротьба продовжується

Хочу трішки розповісти про мої "успіхи" в боротьбі за переклад Strava українською. По порядку.
Десь більше ніж рік тому я написав повідомлення на форумі техпідтримки Strava про необхідність перекладу  Strava, як не цілого веб-інтерфейсу, так хоча б аплікації для мобільних пристроїв і попросив на всіх можливих ресурсах проголосувати за цю пропозицію. Також відбулася дискусія з розробником Julien Silland, дивіться коментарі під статтею http://labs.strava.com/blog/internationalizing-strava/ . Моє повідомлення зібрало 161 голос станом на березень 2017 року, а потім раптово зникло з форуму. Мало це чи багато, але моє повідомлення опинилося на другій сторінці по кількості голосів. Це вселяло надію, що врешті переклад Strava українською ввійде в плани розробників, бо ігнорувати майже 50 мільйонів українців це дико. Тому зникнення мене здивувало, і я вислав тікет про незрозумілу неетичну поведінку адміністратора форуму. За якийсь час зі мною зв'язалася менеджер спільноти Strava пані Elle Anderson, яка теж була здивована тим фактом і пообіцяла вияснити, що ж сталося з повідомленням. Вона відновила інше моє повідомлення щодо інтернаціоналізації Strava, яке зараз міститься тут: https://goo.gl/Ix9xTP.
Схоже, що знову потрібно починати епопею з голосуванням, і я знову прошу всіх, хто читає це повідомлення, проголосувати за моє повідомлення тут https://goo.gl/Ix9xTP і по можливості написати кілька слів підтримки.
Дякую всім небайдужим!

вівторок, 14 березня 2017 р.

Коротка історія велосипедів (роверів) MTB

Прототипи велосипедів беруть початок від кінця XVIII століття, однак ними не можна було управляти. Після винайдення керівниці настала пора на застосування м'язової сили, яка дозволяла їхати з швидкістю кільканадцять кілометрів за годину. Але при цьому треба було відпихатися від землі ногами. Форма велосипеда, яка сьогодні знана всім, повстала щойно під кінець XIX століття. Винайдено шприхи, ланцюгову передачу і педалі. Першим концепцію сучасного велосипеда опрацював John Kemp Starley і назвав його ровер (rover), тобто "мандрівник-блукач". Звідси і походить назва велосипеда, яка прижилася на Західній Україні і яку буду використовувати далі. Наступні зміни в роверах здебільшого були спрямовані на підвищення комфорту їзди і дрібними технічними покращеннями.
Ровер знайшов своє застосування в спорті, де вимагалося значне прикладання сили, вже в 30 роках минулого століття. Однак це були ровери, які мали звичайну класичну геометрію рами, покришки без візерунку, керівницю як у шосейниках, без амортизації і добрих гальм. Це все вимагало величезної віртуозності і вмінь, а про комфорт і безпеку взагалі не було що говорити. Порівняти марафон з 50х XX століття і 2005 року можна на двох відео нижче:



 На цьому відео можна переглянути історію так званих кланкерсів, групи ентузіастів застосування роверів в горах, які намагалися змодифікувати ровер під свої потреби:

Нарешті в 70-х роках в Каліфорнії Gary Fisher запроектував перші ровери, призначені суто для гірських теренів. Більше того, своє хобі він перетворив у бізнес, відкривши фірму, яка займалася продукуванням і продажем готових моделей. Це стало переломом у велоспорті. Нові конструкції вже більше відповідали очікуванням роверистів, додалися нові конструктивні елементи і напрямки: рами намагалися робити легкими і водночас міцними; появився підсиділ, який дав можливість регулювати висоту сідла; появились переклюки і манетки; появились гальма типу кантілевер, потім більш солідніші. Появились ровери суто для фрірайду, давнхілу, кроскантрі і інших підвидів.
Кожного року появляються якісь свої новинки, і передбачити, куди заведе ця дорога, неможливо.

понеділок, 30 січня 2017 р.

Лічильник каденсу з найпростішого роверового лічильника швидкості

Щось спало мені на думку, що може і непотрібно затіяв я всю ту катавасію з універсальним роверовим лічильником за 50 євро. Кожен по різному виходить з ситуації. Недавно крутив я в руках найпростіший лічильник, який міряє тільки швидкість, і спало мені на думку, що можна його досить просто переробити на лічильник каденсу, які чомусь дуже дорогі. Ну дійсно розважимо. Що таке каденс? Це один оберт за одну хвилину. Лічильник показує швидкість в км/год. Припустимо, що ми бажаємо замість показів швидкості мати покази оборотів. Тобто один оборот мав би показуватися як 1 км/год. Він має відбуватися за 1 хвилину. Щоб мати цю швидкість 1 км/год потрібно виконати 60 оборотів за 60 хв = 1 година. Тоді обвід колеса має бути 1000 м/60 оборотів=16.66666(6) м, або 16.667, якщо заокруглити. Тепер все просто - це число впроваджуємо до лічильника в якості обводу колеса, чіпляємо магніти на корби хитунів і вйо в подорож.

ПС. От написав, закинув в інтернет, а потім подивився, що це абсолютно не відкриття Америки, є купа описів. Але нічого, нехай буде, принаймні опису рецепту українською я не знайшов.

суботу, 17 грудня 2016 р.

Проект роверового лічильника на базі смартфону Sony Experia X8. Частина 4.

Частина 1
Частина 2
Частина 3
Хоч сенсор ударів серця ще не прийшов, однак вже можна все хазяйство замонтувати на ровер. Нижче галерія фотографій з поясненнями.

Проект роверового лічильника на базі смартфону Sony Experia X8. Частина 3.

Частина 1
Частина 2
Сьогодні прийшов перший з замовлених гаджетів, а саме сенсор каденсу і швидкості. Почав підключати до смартфону, виявилося, що не все так просто. По перше, треба ще встановити дві програмки, а саме Ant+ Plugins Service, друга то Ant Radio Service, які містять необхідні бібліотеки і сервіси для Андроїда. Можна apk потягнути з інтернету. По встановленню обох відкриваємо OruxMaps і в загальних налаштуваннях сенсорів шукаємо наш сенсор, махаючи магнітом біля сенсора. Теоретично після цього все має працювати автоматично. Тикаємо на кнопку "змійку", включаємо Ant+ і вибираємо наш сенсор. Бажано ще налаштувати OruxMaps, щоб він виводив потрібні покази сенсорів на екран.
ПС Цікаво, що на мому робочому смартфоні Asus Zenfone Max після встановлення цих двох згаданих вище програм сенсор без проблем викрився і запрацював в Strava! Це я до того, що в жодній специфікації по смартфону я не знайшов найменшої згадки, що в ньому є сенсор Ant+. Добре знати.

Частина 4

Google Analytics