четвер, 17 липня 2014 р.

Форт 31 "Święty Benedykt" (Святий Бенедикт)

Якось несподівано під час вчорашньої поїздки я виїхав до ще не звіданої мною місцини. Вірніше, будучи не раз на пагорбі Кракуса, я з цікавістю приглядався до зелених заростей на протилежному боці Алеї 29 Листопада, але особливих кроків в тому напрямку не робив. Це ж треба, щоб, в’їхавши в якусь непомітну стежечку парку на Подґужі, я виїхав просто на дороговказ, якими втикані всі більш-менш визначні об’єкти Кракова:
Ха, мене занесло на Форт 31 Святий Бенедикт! тут є також, відповідно, короткий опис траси і об’єктів, які тут знаходяться:
Вже трішки вечоріло, але форт ще добре проглядався в через залишки дня:
Сам форт з боку цивілізації, тобто зі сторони житлових будинків, огороджений сіткою. Як підказував досвід, з іншого боку, де було урвисько зі сторони старого Підґужа, сітки або не мало б бути, або там десь можна було пролізти. Міркування виявилися правильними, зробивши кілька фот-панорам Кракова, я проліз через діру в сітці на територію форту.

Форт дуже нагадує бастіони львівської Цитаделі. Така ж округла форма, бійниці. Історія каже, що форт був збудований в 1853–1856 роках, а назву дістав від костелу Святого Бенедикта, який збудований неподалік. Взагалі отаких круглих фортів, що збереглися, є тільки три. Цей - один з них. Горби, на яких він міститься, називаються пагорбами Лясоти (wzgórze Lasoty). Форт мав охороняти Львівський Тракт і поле, що сполучало колишнє Подґуже з Краковом.


А це ось вигляд на пагорб Кракуса. Незважаючи на пізню пору, на ньому ще товклися люди.
На превеликий жаль, мій телефон в темноті не робить добре фотографій, та і я спішив вписатися в свій ліміт часу на поїздку, тому фоти вийшли ніякі. Однак на сторінці, присвяченій фортам Кракова, є кілька фот форту не тільки ззовні, але й внутрішніх будівель. Цікаво б було поїхати туди восени, коли форт буде оголеним.
Так виглядав мій маршрут:

середа, 18 червня 2014 р.

Каспрови Вєрх, Копа Кондрацка і Ґєвонт - святкування дня народження з братом по "пацанячому"

Ідея відсвяткувати свій день народження на вершині гори зародилася зненацька, коли ще перед Новим 2014 роком задзвонив мій брат і повідомив, що він замовляє квитки на літак. На його ДН його дружина зробила подарунок - квиток на літак, куди він захоче. Він вибрав мене на моє ДН. Це мене трохи розчулило, і хотілося відсвяткувати якось не банально, принаймні не за столом з фляшками і нудними розмовами. Якраз незадовго перед тим переглядав траси в Татрах, і мені впала в око одна, яка, в принципі, відповідала моїм очікуванням: високо, не дуже тяжко і з класними краєвидами. Братик був попереджений щодо того, як треба вдягнутися і що з собою мати, і ось в червні ми нарешті зустрілися, щоб 16 червня в 6 ранку встати, щось поїсти і з кислими писками запакуватися в машину.
 Якось непомітно дісталися до Кузьніц, райончика Закопаного, звідки прокладена канатна дорога аж до Каспрового Вєрху. Запаркувалися на останньому паркінгу перед пішохідною зоною, заклали на плечі манелі і почимчикували вверх до кас, щоб встигнути перед навалою бажаючих туристів купити білет і виїхати на верх.
 Їхати було трохи страшнувато, ще до першої станції пересадки було не так високо.
 А от пізніше канати висіли над досить таким нічогеньким урвиськом.
 1959 метрів, Каспрови Верх, 1 градус тепла (внизу було 25).
Трохи роздивившись, рушили на наступну вершину. Де не де  доводилося пробиратися через залишки снігу, який, певне, так і лежить роками.
Краєвиди просто захоплюючі, надзвичайно гарно, як і будь-де в горах. Братик похвалив себе за те, що взяв з собою светр. Я був в майці і куртці. Моя куртка, куплена восени, і в якій я від’їздив зиму на ровері, захистила свою честь і на вершині :-)

Маршрут пролягав по словацько-польському кордону. Часом стежечка вилася зі словацького боку, часом з польського. Кілька разів приходив мені СМС з повідомленням про роумінг від словацького оператора. На фоті прикордонний стовпчик. Одна моя нога в Словаччині, друга - в Польщі.
Незважаючи на те, що шлях пролягав по хребту, кілька спусків і підйомів далися взнаки і ноги вимагали відпочинку. 



2005 метрів Копи Кондрацкої і ще мої метр 87 :-)
Брат на стовпчик не поліз, сказав що з нього і того стане.
Далі з кордону ми повернули вправо в напрямку Великого Ґєвонта. Це відоме місце паломництва поляків. В 1901 року на вершині було змонтовано великий металевий хрест, який ходять помацати товпи туристів. Ми зустріли по дорозі одну монашку. Загалом статистика каже, що там за період 2003-2010 рік загинуло біля 50 осіб. В основному самогубці або вражені блискавкою, яку притягує хрест. Кілька смертей була з причини п’яні. Між іншим, при нас якісь малолєтки розпивали принесене пиво. Шлях на вершину зроблений доступним за допомогою ланцюгів, за які бажано добре триматися, бо досить слизько, віє вітер і легко зірватися.

Приймання поздоровлень на вершині :-) На вершині місця не дуже багато, але завжди проходить ротація туристів, так що вистачає.


 Спуск з Ґєвонта теж непростий, з іншого боку, і теж за допомогою ланців.

Ґєвонт був нашою останньою точкою в плані. Я ще рвався обійти масив Ґєвонтів з другого боку, але запротестував братик, йому вже було доста. Мов рацію, бо спуск був досить вимучуючим, біля 3 годин ми злазили вниз. Після спуску в нас обох порядно боліли литки. Фота на пам’ять, до машини і спокійна дорога назад.



Наш шлях виглядав тако:

неділя, 18 травня 2014 р.

Коник на базі польської рами Accent Peak 29

Це мій перший ровер, власноручно зібраний з деталей. Починалося все з того, що в мене для цього діла назбиралася сума в 1к євро, в межах якої я збирався складати собі відповідний роверець "під себе". Майже всі запчастини нові, закуплялися в Польщі на Allegro (та сама компанія, що й Aukro), але й були деякі вживані. Вибір рами впав на Accent Peak 29 2014, щось мене надихнула ось така 10.5 кілограмова збірка. Про тести, відгуки про саму раму можна почитати на польському форумі Team29er. Саме складання почалося з того, що я кинувся шукати наприкінці літа 2013, де б купити ту раму. Виявилося, що вже на вересень 2013 потрібного розміру L вже не було (на мої 187 см), очікувалися нові рами десь на січень, тому вирішив почекати і стати в чергу. Як це буває, рами зварювали і везли кораблем з Малайзії чи звідки там дуже довго, і перші рами появилися тільки 10 квітня 2014 року в понеділок, а вже у середу я відкривав тремтячими руками коробку з рамою:
Ну відповідно наступні дні складався список покупок і прискладана купка грошей досить швидко танула. Поки замовлені запчастини були в дорозі, мій стильний Kona Smoke 2010 був виставлений на таблиці оголошень і продався, покривши чверть ціни нового. Мушу сказати, що розлучався я з ним з великим жалем, але місця вже в підвалі не має на третій ровер, та і функцію він свою виконав: дав мені можливість визначитися, який все-таки ровер я хочу. Всі покупки, вага, етс., записувалися акуратно до таблички. Там є назви деталей англійською, польською і українською (може комусь стане в нагоді), ціна, вага і де купувалося. На жаль, досягнути бажаних 10.5 кіля не вдалося, вийшло в реалі 12.5 кілограм. Як видно з таблички, невелика різниця між теоретичним значенням і практичним. Важив на жінчиній вазі, став сам, потім з ровером, різниця = вазі ровера +- похибка 100 грам.
Нижче кілька фот мого красеня. Як же ж його назвати? :-)
 Це з дитячою причіпкою:

четвер, 20 березня 2014 р.

Цікава кам’яничка

Колись давно, під час подорожей Краковом, мені впала в око цікава кам'яниця на вул. Косцюшки 62 (ul. Kościuszki 62). Чим цікава? Ну от гляньте самі. На першій світлині сам будинок в стані ремонту:
Підходимо ближче і на нас починає зирити око в трикутнику, досить відомий релігійний символ "око бога" або "всевидяще око", а також відомий як масонський символ.
 Аналогічно цікаві символи над вікнами (десь я вже такі бачив, згадати зараз не можу, а риття інтернету на разі нічого не дало):
:
 Щодо кам’янички, то на разі вдалося дізнатися, що кам’яниця входить до переліку споруд, які охороняються містом Краковом, і що кам’яниця має назву "Pod opatrznością bożą" (Під провидінням божим). Наразі це вся куца інформація. Хотілося б знати більше, дуже вже мене ці символи заінтригували.

середа, 12 березня 2014 р.

Що я читаю

Не на прохання трудящих. Кілька тижнів тому виникла така думка, заглянути в список блогів, які я періодично читаю в feedly, і поділитися для оточуючих. Ха, сьогодні переглядаю записки NodDeat'a і що бачу? Публікацію під назвою "Шо я читаю" :-))) Моя відповідь нижче.
  1. Активні подорожі - блог-опис різних цікавих подорожей, здійснених як автором, так і іншими людьми. Блог україномовний, статті перекладаються українською, за що уклін автору.
  2. Думки хіміка - ну назва ніби все говорить. Думки хіміка :-)
  3. Закарпаття - блог про Закарпаття, цей непростий, закручений і незрозумілий регіон, melting pot різних націй України, які ще на разі тримаються купи: українців, німців, угорців, румунів, словаків, русинів (?) і т.д. Цікавинки про Закарпаття, події, описи. Мені цікаво.
  4. З єретичних листів - збірка всякої всячини, яку автор блогу накидає в купу, однак там є певний порядок. Цікава структура подання матеріалу.
  5. Іван Парнікоза - це реальне прізвище, і блог ведеться зрідка, але грунтовно. Цікаво, що автор - старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, працює у відділі генетики клітинних популяцій. А як хобі, займається історичними дослідженнями. Я до сих пір під враженням про його працю "Краків для українця"
  6. Ігор Меліка - людина мандрує. Як вдається, так і мандрує: ровер, автобус, маршрутка. І описує, так як бачить.
  7. Кульбабки на асфальті - цікаві дописи, оригінальні думки.
  8. Мої подорожі ногами і на колесах - думаю, не треба пояснювати :-)
  9. Моя інтернет-хата - проскакують цікаві новини або міркування.
  10. Невгамовні бродяги - подорожі, описи, цікава інфа. Можна і самому дописувати про свої подорожі або про цікаві місця.
  11. Рагулі - ну це взагалі блог-висміювання так званого українського "бомонду". Дурість невмируща, одним словом.
  12. Спогади матрасника - блог Славіка Дяка. Про ровер, подорожі, життя і Львів.
  13. СЮМ - житіє, лінукс.
  14. Фото-мандри - мандрівки у цікаве - фото-мандри, гарні світлини, а до них - історія.
  15. Что интересного происходит в науке - нерегулярний блог про фізику Ігоря Іванова, але цікавий. Вкрав у NodDeat'a.
  16. alex_shutyuk -  Львів’янин з великої букви. Дизайнер, ентузіаст гарного, чистого і зеленого Львова. 
  17. Inspired - один з блогів Сергія Пішковціва. І не новини, статті про се про те.. Читаю.
  18. LeBlog - блог неговіркої в реальному житті людини, але дуже багато пишучої цікавого в тенетах. Пише про все навколо, фізика, лінукс, життя за кордоном, зараз зайнявся активним подорожуванням, напевно намагаючись переплюнути puerrtto ;-) Але виходить цікаво, бо крім роблення фот теж длубається в цікавих фактах і історії і подає це читачеві. Цікаво!
  19. Selyanchyn in Japan - блог Романа Селянчина про життя фізика в Японії. Щось він притих зараз...
  20. tivasyk@home - цікава людина. Відповідно цікаво читати цей неординарний блог. Життя навколо через призму автора, який любить бавитися в комп’ютерні ігри :-)
  21. Via est Vita - мандрівник-фотограф, світлини гарні, вміння знаходити щось цікаве в звичному.
  22. I bike Krakow - про веложиття в Кракові. Можна, навіть треба, перейняти досвід для Львова, особливо будові велодоріжок та боротьбу за інфраструктуру міста, де є місце роверу. 
Ще я підписаний на кілька блогів, які колись були активні, а зараз оновлюються ну дуууууже рідко, так що можна вважати їх мертвими. Вони не ввійшли до цього списку.

четвер, 20 лютого 2014 р.

Блог "Фотомандри" про Стільсько

Надибав досить стисло і інформативно написану розповідь про Стільсько. Серед купи різних писанин вирізняється змістовністю. Триматиму тут цю публікацію Стільсько – столиця білих хорватів.

субота, 15 лютого 2014 р.

Як встановити FreeBSD на логічний диск з завантаженням через grub2

Тема виникла несподівано. Обговорюючи вади і плюси Linux і BSD-шних систем, стикнувся з твердженням користувачів останніх, що BSD в принципі неможливо встановити на логічні диски. Відомо, що стандартна розбивка диску дає можливість зробити 4 основні (primary) розділи і логічні підрозділи. Це так зване MBR розбиття, чудово описане в вікі.  Саме таке розбиття і було в мене, три основні розділи і розширений (extended), розбитий на кілька логічних розділів, де стоїть Archlinux, Salix, і на одному з них я страшно бажав встановити BSD систему:

 Проби в VirtualBox показали, що дійсно, PC-BSD, FreeBSD і OpenBSD не давали можливості встановлення на логічні розділи, а вимагали повного розбиття цілого диску своєю схемою, або встановлення тільки на основний розділ. Кінець кінцем я зупинився на FreeBSD в якості тестової системи. Два дні читання документації, проби з різними дисками і версіями таки далі свій результат. Я не є спеціаліст, і метод встановлення можна назвати "через задницю", але кінцевий результат є результатом :-).
Читання документації про FreeBSD показало, що дійсно, нема на то ради, треба встановлювати на основний розділ. Однак ще існує режим , названий Fixit, в якому можна поміняти кореневу теку / на іншу. І ще треба, щоб перед цим система була завантажена з livefs. На жаль, чомусь після версії 8.4 образи livefs перестали випускати. Що, відповідно, розтягнуло процедуру встановлення останньої версії FreeBSD. Вся процедура виглядала таким чином.

1. Виділення одного логічного диску для цих цілей. В моєму випадку це був диск sda9.
2. Завантаження LiveFS 8.4 FreeBSD. Мені не вдалося запустити Fixit при завантаженні цього диску з флешки (через Unetbootin), ні з з Grub2, тому я просто випалив диск DVD і завантажував з нього
3. Коли запуститься sysinstall (прога встановлення FreeBSD), вибрати там Fixit->CDROM/DVD. Це перекине в режим командного рядка.
4. Запустити ls /dev/ . Задача - знайти розділ, який назначено для FreeBSD. Оскільки FreBSD це не Linux, нумерація відрізняється, тому головне не помилитися. Шукати треба щось з ad , в моєму випадку це був розділ ad4s9 (чому 4, я не зрозумів, бо мало б бути ad0s9, можливо в мене таблиця розділів не по порядку)
5. Сформатувати розділ в UFS2: newfs -U /dev/ad4s9
6. Змонтувати розділ. Я його монтував просто в /mnt: mount /dev/ad4s9 /mnt
7. Тепер треба поміняти доцільову теку встановлення. Для цього виходимо з режиму Fixit за допомогою команди exit . Знову завантажиться меню sysinstall. Переходимо до Configure->Options->Install Root, тиснемо клавішу пробілу і вписуємо у віконечку /mnt . Тиснемо q (вихід), вертаємося до меню, ідемо тепер до Distributions. Треба вибрати base і kernel (GENERIC). Вертаємося, нас перекидає до вибору джерела встановлення. Тут появилися проблеми. Оскільки сітки в мене не було, то ж я зробив простіше: стягнув на образ диску DVD, розпакував його на флешку, вставив в комп, вернувся знову в Fixit,  створив теку mkdir /mnt/install, змонтував флешку mount_msdosfs /dev/da0s1/mnt/install, вернувся знову sysinstall де вибрав встановлення з існуючої файлової системи, де вказав просто шлях до розпакованих файлів з DVD диску. Якщо б була сітка, тоді простіше встановлювати через ftp/http.
8. Встановлюємо систему. Вона встановиться в /mnt. Далі треба знову вернутися в Fixit і проробити деякі правки.
9. mv /mnt/boot/GENERIC /mnt/boot/kernel (переносимо ядро в правильне місце)
10.  ee /mnt/etc/fstab (правимо fstab) і вписуємо стрічку:
/dev/ad4s9   /   ufs   rw   0  0
Записуємо, виходимо.
11. Мені не вдалося встановити пароль суперкористувача через sysinstall, тому довелося встановлювати його через chroot в режимі Fixit:
 /mnt/usr/sbin/chroot    /mnt    /usr/bin/passwd   root 
12. Це практично все. Маємо систему і суперкористувача. Тепер як її запустити? Я перезапустив Linux, і відредагував файл /etc/grub.d/40_custom наступним:
menuentry "FreeBSD" {
    insmod ufs2
    insmod part_gpt
    set root='(hd0,msdos9)'
#    search --no-floppy --fs-uuid --set 4c65971a375a3875
    kfreebsd             /boot/kernel/kernel
    kfreebsd_loadenv     /boot/device.hints
    set kFreeBSD.vfs.root.mountfrom=ufs:/dev/ad4s9
    set kFreeBSD.vfs.root.mountfrom.options=rw
}

Оновлення конфігурація Grub2 і вуаля - перший запуск FreeBSD пішов. Далі настройка інтернету, оновлення до 9.2, а потім вже до 10.0.

Можливо мої сумбурні записки стануть в пригоді комусь :-) А на разі в мене повністю встановлена система, допасована до моїх потреб, лиш щось я так бачу, що недовго вона буде в мене стояти...

17.02.2014 Можна було все робити зовсім по іншому, використавши конвертацію MBR->GPT і встановлення на GPT-диск (http://daemonforums.org/showthread.php?t=2666).