Що би я хотів зробити, відвідати, побачити

Список на майбутнє:

1. Відвідати Музей пам’яток старовинного Львова
2.  Якщо ще буде, то відвідати виставку "Україна на історичних мапах XVI-XX століть"
3. Київська фортеця. Навіть не здогадувався, що таке є
4. П’ятничанська вежа, щось не випадало там бути
5. Плітвіцькі озера
6. Озеро Несамовите
7. Пікуй
8. Природознавчий музей у Львові 

Плакат-реклама трамваїв

Такий от плакатик фотканув сьогодні, проїжджаючи машиною. На плакаті місцева рада інформує водіїв, що на дільниці Ручай побудована нова трамвайна петля з величезним паркінгом, і заохочує користуватися паркінгом і трамваєм, наголошуючи, що з цієї точки максимально за 25 хвилин можна добратися в будь-яку точку центру, оминаючи корки (затори). Трамвай тут вигідна штука - має свою колію, яка тільки в деяких місцях проходить по проїжджій частині, так як це є у Львові.

Закшувек

Рився в телефоні, знайшов таку фоту:

Це не Швейцарія, це навіть не в горах. Глибина біля 40 метрів, вдалині видно пролив, за ним ще один такий залив, де тренуються водолази. Літом дуже гарно. Майже кожного року хтось гине. Або втопиться, або з урвиська зірветься. Зветься та місцина Скалкі Твардовськєґо, саме озеро Залєв Закшувек, а знаходиться недалеко від центру Кракова, це колишній кар’єр.

Огляд онлайнових редакторів LaTex

Коротко пройдуся по основних онлайнових сервісах для спільної роботи в середовищі LaTex, які мені вдалося виловити в інтернеті і трохи користуватися.

1. ShareLaTex
Плюси: досконала система, безплатний план передбачає купу проектів, але тільки одного співавтора, мала швидкість компіляції.
Мінуси: платний сервіс

2. WriteLaTex
Плюси: не обов’язково реєструватися, стане редагувати якийсь файл і зберегти посилання на редагування для пізнішого доступу і для того щоб поділитися з кимось; експорт PDF; архівування джерельного файлу та PDF в ZIP. Можна завантажити свої стилі, малюнки.
Мінуси: трохи незручний доступ до файлів, я так і не знайшов як перейменовувати створений онлайновий документ.

3. ScribTex
Плюси: добра система, багато можливостей, безплатний план передбачає 3 проекти і одного співавтора
Мінуси: платний сервіс

4. LatexLab Docs
Плюси: все зберігається в гуглівському рахунку. Легко ділитися з кимось.
Мінуси: мала швидкість компіляції

5. EtherTex.py
Плюси: онлайнове редагування документів, експорт в PDF. Можна помістити скрипт в себе на сервері.
Мінуси: немає можливості зберігати редагований документ в хмарі, нема як поділитися документом з кимось, немає як додати графіку

Грамотність на митниці в Краковці

Я не сильно приглядався до інших текстів на Краківецькій митниці, але це важко було не помітити:

 Цікаво, що у поляків все правильно:

Маленький огляд карт Левандівки

Мушу відзначити, що Центр міської історії Центрально-Східної Європи зробив величезну справу. Знімаю шапку перед колективом, який трудився над усією інформацією, поміщеною на цьому ресурсі. Усі фрагменти карт взяті з цього чудового ресурсу.
Перш за все, мені цікаво було прослідкувати появу Левандівки на картах Львова. Клацання мишкою на малюнку відкриє у новій вкладці відповідну карту зі сторінки Центру міської історії Центрально-Східної Європи.
На картах до 1783 року ще не видно заселення території, де зараз знаходиться сучасна Левандівка. Наприклад, карти 1770 років на місці Левандівки показують мочари:

Аналогічно:

А от на карті 1783 року вже видно якесь заселення і дороги, що провадять через територію Левандівки:

Аналогічно на карті 1799-1803 років видно маленьку забудову. Це, скоріш за все, Богданівка.  Більш цікавіша карта 1825 року, де вже видно дорогу, яка провадить від Янівського цвинтаря від вулиці Янівської (теперішня Шевченка) до вулиці Городоцької. Пізніше ця дорога появляється на картах як Na Błonie. Ця дорога так і збереглася впродовж років аж до сучасності, зараз це вулиця Залізнична, яка закінчується тупиком внаслідок пізніших перебудов.

 На карті 1829 року видно ту ж дорогу і якісь поля:

Карта 1836 року цікава тим, що її було використано для схематичного зображення залізничної колії, яку проклали пізніше у 1861році. Тут вже видно місце, де пізніше постав залізничний вокзал і колії, які відділять пізніше Левандівку від усього міста:

Карта 1844 року показує зелену пляму на місці Левандівки, але вже появилася виразна дорога (ul. Białohorska), яка зараз складається з двох вулиць, Левандівської і Сяйво:

Карта 1861 року цікава тим, що на ній вже появилася Львівська залізниця, видно відгалуження дороги, яка нині є вулицею Повітряною.

Карта 1890 року територію сучасної Левандівки називає Білогорщею, про Левандівку взагалі немає жодної згадки:

Пізніші карти на ресурсі не містять цікавої інформації про Левандівку, тому їх проминаємо. Цікаві речі появляються на карті 1910 року. Це вже детальний топографічний план. Левандівку позначено як забудову біля вулиці Городоцької за Богданівкою. Вся решта територія названа Білогорщею. Появився Клепарів. І що цікаво, появилася назва "Ćwiercie" (Чверті). Я так і не знайшов, що це означає. Однак, що це не просто так, свідчить навіть сучасна назва "На чвертях" одної з вулиць Левандівки на тому місці. Інтернет говорить, що вулиця отримала назву в 1933 році. Цікаво дізнатися, що означали ці чверті. Можливо, що це розпайовування земельної території.

Карта 1935 року містить топографічні покажчики, зокрема видно, що Левандівка розташувалася на маленькій височині, яка піднімається з торфовищ з західної сторони. Також карта містить детальну забудову вулиць Левандівки. Білогорща вже поміщена на своє місце. Показаний ліс (теперішній 5 парк). Територія між вокзалом і левандівською забудовою пуста, хоч насправді там містилося льотне поле. Про це вказує назва вулиці Lotnicza (сучасна Повітряна).

Карта 1936 року менш детальна, містить тільки схематичні позначення вулиць:

Карта 1939 року - українська, містить українські назви вулиць. Левандівка так і є Левандівкою.

Решта карт мене вже не цікавили. Їх переглянути можна на сторінці Центру, присвяченої картам Львова.
Якщо б хтось мав щось додати, або помітив якусь цікаву особливість, то прошу повідомити. Цікавить геть усе, навіть незначні дрібнички.

"Краків для українця"

Надибав грунтовно написаний матеріал про сліди українців в історії міста Кракова авторства Івана Парнікози:
КРАКІВ ДЛЯ УКРАЇНЦЯ Частина 1: В ГЛИБИНІ ВІКІВ: НАЙДАВНІШІ ПАМ`ЯТКИ-ХVIII СТ.
КРАКІВ ДЛЯ УКРАЇНЦЯ Частина 2 : СЕРЕД "МОЇХ НАРОДІВ" ХІХ ст.-1918 р.
КРАКІВ ДЛЯ УКРАЇНЦЯ - Частина 3 - В ЧАС ВЕЛИКИХ ЗМІН
КРАКІВ ДЛЯ УКРАЇНЦЯ - Частина 4 - ПІД КРИЛАМИ БІЛОГО ОРЛА: 1924 - 1939
КРАКІВ ДЛЯ УКРАЇНЦЯ - Частина 5 - В КІГТЯХ ЧОРНОГО ОРЛА. 1939-1945
КРАКІВ ДЛЯ УКРАЇНЦЯ, Частина 6: ВІД ЗАНЕПАДУ ДО ВІДРОДЖЕННЯ: 1945-2012.